Максиміліан II (курфюрст Баварії)

Під час усього свого правління Максиміліан II Емануель протегував мистецтву. Як штатгальтер Іспанських Нідерландів він поповнював колекцію Віттельсбахів численними голландськими і фламандськими картинами .

Спочатку при дворі Максиміліана II домінували, як і за часів його батьків, італійські художники Енріко Дзуккаллі і Джованні Антоніо Віскарді. З призначенням Йозефа Еффнера головним придворним архітектором і молодого Франсуа де Кювільє^[en] його помічником поширюється французький вплив. Повернення з війни за іспанську спадщину Макса Емануеля в 1715 році ознаменувало початок епохи баварського рококо.

За правління Максиміліана II був розширений палац Німфенбург, перебудований палац Дахау і зведений новий палац Шляйсгайм. Ці палаци були пов'язані з мережею каналів, розпланованих за зразком амстердамських. У 1715-1717 роках для курфюрста був побудований також мисливський замок Фюрстенрід.

В 1685 році одружився із австрійською ерцгерцогинею Марією Антонєю (1669–1692), дочкою імператора Леопольда I. У них народилися троє синів, всі померли в дитинстві:

• Леопольд Фердинанд (1689—1689), принц Баварський
• Антон (1690)
• Йосиф Фердинанд Леопольд (1692—1699), курпринц Баварський, з 1698 принц Астурійський і спадкоємець свого двоюрідного діда — Карла II. Помер за рік до Карла II, в результаті чого іспанський престол став предметом боротьби між австрійськими Габсбургами та французькими Бурбонами (Війна за іспанську спадщину).

Після смерті першої дружини одружився з Терезою Кунегундою Собеською (1676–1730), дочкою польського короля Яна III. діти:

• Марія Анна Кароліна (1696–1750),
• Карл Альбрехт (1697–1745), майбутній імператор Священної Римської імперії Карл VII
• Філіп Моріс (1698–1719),
• Фердинанд (1699–1738),
• Климент Август (1700–1761), архієпископ і курфюрст кельнський
• Йоганн Теодор (1703—1763).