Нуклеус (археологія)
в археології — кам’яний артефакт, що залишився від виготовлення знарядь праці
Нуклеус (лат. nucleus — ядро) — кам'яні ядрища з кременю, обсидіану, яшми й інших матеріалів, від яких відбивалися подібні до ножа гострі пластини. Ці пластини потім використовувалися для виготовлення кам'яних знарядь. Нуклеус завж��и має площинки відколу пластин, що були відбиті від нього. Використовувалися людьми в часи кам'яної доби до появи металургії. В часи мустьє були дископодібні та черепахоподібні. В часи пізнього палеоліта, мезоліта, неоліта і мідно-кам'яної доби були пирамідальні, призматичні і олівцеподібні.
Див. також
ред.Джерела
ред.- Деревянко А. П., Маркин С. В., Васильев С. А. Палеолитоведение: введение и основы. — Новосибирск: ВО «Наука». Сибирская издательская фирма, 1994. — C. 95—99. — ISBN 5 02 030873 0 (рос.)
- Матюшин Г. Н. Археологический словарь. — М.: Просвещение, 1996. — С. 136, 170. — ISBN 5-09-004958-0 (рос.)
- Нехорошев П. Е. Технологический метод изучения первичного расщепления камня среднего палеолита. — СПб.: Европейский Дом, 1999. — 172 с. — ISBN 5 80 15 0027 8 (рос.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нуклеус (археологія) |