Карл I Людвіг (курфюрст Пфальцу): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| (Не показані 9 проміжних версій 4 користувачів) | |||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
=== Курпринц === |
=== Курпринц === |
||
Походив з Рейнських [[Віттельсбахи|Віттельсбахів]], Циммернської гілки. Другий син [[Фрідріх V Пфальцський|Фрідріха V]], |
Походив з Рейнських [[Віттельсбахи|Віттельсбахів]], Циммернської гілки. Другий син [[Фрідріх V Пфальцський|Фрідріха V]], Пфальцу і короля Богемії, та [[Єлизавета Стюарт|Єлизавети Стюарт]]. Народився 1617 році в [[Гайдельберг|Гайдельберзі]]. У 1620 році внаслідок поразки батька в період Тридцятирічної війни разом з родиною емігрував до Нідерландів. У 1629 році після загибелі старшого брата Генріха Фрідріха став офіційним спадкоємцем трону. |
||
У 1632 році помер Фрідріх V й Карл Людвіг отримав права на [[Пфальц]]. З цього часу вів активні перемовини з Габсбургами щодо його повернення. Також звертався до вуйка — англійського короля [[Карл I (король Англії)|Карла I Стюарта]] за допомогою. У цей час проживав при дворі останнього. У 1633 році став кавалером [[Орден Підв'язки|Ордену Підв'язки]]. У 1637 році разом з братом [[Рупрехт Пфальцський|Рупрехтом]] отримав фінансову та військову допомогу від Англії, з якою спробував відвоювати Пфальц. Втім у битві 1638 року біля Флото брати зазнали поразки й потрапили у полон. Їх тримали у [[Лінц]]і. Звільнився Карл Людвіг з братом лише у 1641 році. |
У 1632 році помер Фрідріх V й Карл Людвіг отримав права на [[Пфальц]]. З цього часу вів активні перемовини з Габсбургами щодо його повернення. Також звертався до вуйка — англійського короля [[Карл I (король Англії)|Карла I Стюарта]] за допомогою. У цей час проживав при дворі останнього. У 1633 році став кавалером [[Орден Підв'язки|Ордену Підв'язки]]. У 1637 році разом з братом [[Рупрехт Пфальцський|Рупрехтом]] отримав фінансову та військову допомогу від Англії, з якою спробував відвоювати Пфальц. Втім у битві 1638 року біля Флото брати зазнали поразки й потрапили у полон. Їх тримали у [[Лінц]]і. Звільнився Карл Людвіг з братом лише у 1641 році. |
||
Брав участь на боці Карла I у перші роки [[ Громадянська війна в Англії|громадянської війни]], але потім перебрався до Гааги. У 1644 році на запрошення парламенту повернувся до Лондону, де перебував до 1648 року, коли відповідно до Вестфальського миру повернув собі курфюрство Пфальцу (але без Верхнього Пфальцу). Втім залишався в Англії до 1649 року, був присутній |
Брав участь на боці Карла I у перші роки [[ Громадянська війна в Англії|громадянської війни]], але потім перебрався до Гааги. У 1644 році на запрошення парламенту повернувся до Лондону, де перебував до 1648 року, коли відповідно до Вестфальського миру повернув собі курфюрство Пфальцу (але без Верхнього Пфальцу). Втім залишався в Англії до 1649 року, був присутній Карла I. |
||
=== Курфюрст === |
=== Курфюрст === |
||
Восени 1649 року перебирається до |
Восени 1649 року перебирається до , де вступив у права спадкоємства. Основні зусилля були спрямовані на відновлення господарства курфюрства, яке було зруйновано Тридцатирічною війною. У внутрішній політиці підтримував переселення до своїх володінь кальвіністів з інших держав Європи. Водночас намагався дотримуватися релігійної терпимості. |
||
1650 року |
1650 року в Касселі на представниці династії ландграфів Гессен-Кассельських. У 1653 році у подружжя виникли серйозні розбіжності. 1657 року вступив у суперечку з Баварією щодо прав на імперський вікаріат. Того ж року розлучився з дружиною й у 1658 році фон Дегенфельд. Втім цей шлюб морганатичним. Для Дегенфельд курфюрст відбудував [[Шветцингенський палац|Шветцингенський замок]]. |
||
З 1660-х років взяв курс на союз з Францією. 1667 року дружина курфюрста |
З 1660-х років взяв курс на союз з Францією. 1667 року дружина курфюрста від імені дітей на права в Пфальці. Натомість Карл надав синам від цього шлюбу титули рауграфів. |
||
Втім під час [[Франко-голландська війна (1672—1678)|війни останньої з Голландією]] та Священною Римською імперією відмовився надати допомогу. Тому французькі війська 1674 року сплюндрували частину Пфальцу, взявши військовий податок у 150 тис. талерів. 1677 року померла друга дружина, а 1679 року курфюрст |
Втім під час [[Франко-голландська війна (1672—1678)|війни останньої з Голландією]] та Священною Римською імперією відмовився надати допомогу. Тому французькі війська 1674 року сплюндрували частину Пфальцу, взявши військовий податок у 150 тис. талерів. 1677 року померла друга дружина, а 1679 року курфюрст втретє. Помер 1680 року. Йому спадкував син [[Карл II (курфюрст Пфальцу)|Карл II]]. |
||
== Родина == |
== Родина == |
||
1. Дружина — Шарлотта, донька ландграфа Вільгельма V Гессен-Кассельського |
1. Дружина — Шарлотта, донька ландграфа Вільгельма V Гессен-Кассельського |
||
Діти: |
Діти: |
||
| Рядок 80: | Рядок 80: | ||
[[Категорія:курфюрсти Пфальца]] |
[[Категорія:курфюрсти Пфальца]] |
||
[[Категорія:Кавалери |
[[Категорія:Кавалери 'язки]] |
||
[[Категорія:Віттельсбахи]] |
[[Категорія:Віттельсбахи]] |
||
[[Категорія:Уродженці Гайдельберга]] |
|||
Поточна версія на 21:17, 15 червня 2024
| Карл I Людвіг нім. Karl I. Ludwig von der Pfalz | |
|---|---|
| курфюрст Пфальцу | |
 | |
| курфюрст Пфальцу | |
| Правління | 1648—1680 |
| Попередник | Максиміліан I |
| Наступник | Карл II |
| Біографічні дані | |
| Народження | 22 грудня 1617 Гайдельберг |
| Смерть | 28 серпня 1680 біля Едінгену |
| Поховання | церква Святого Духа в Гайдельберзіd |
| Дружина | Шарлотта Гессен-Кассельська Марія Луїза фон Дегенфельд Єлизавета Голлендер фон Бернау |
| Діти | 11 синів і 6 доньок |
| Династія | Віттельсбахи |
| Батько | Фрідріх V |
| Мати | Єлизавета Стюарт |
| Нагороди |  |
.svg) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Карл I Людвіг (нім. Karl I. Ludwig; 22 грудня 1617 — 28 серпня 1680) — 16-й Курфюрст Пфальцу в 1648–1680 роках.
Походив з Рейнських Віттельсбахів, Циммернської гілки. Другий син Фрідріха V, курфюрста Пфальцу і короля Богемії, та Єлизавети Стюарт. Народився 1617 році в Гайдельберзі. У 1620 році внаслідок поразки батька в період Тридцятирічної війни разом з родиною емігрував до Нідерландів. У 1629 році після загибелі старшого брата Генріха Фрідріха став офіційним спадкоємцем трону.
У 1632 році помер Фрідріх V й Карл Людвіг отримав права на Пфальц. З цього часу вів активні перемовини з Габсбургами щодо його повернення. Також звертався до вуйка — англійського короля Карла I Стюарта за допомогою. У цей час проживав при дворі останнього. У 1633 році став кавалером Ордену Підв'язки. У 1637 році разом з братом Рупрехтом отримав фінансову та військову допомогу від Англії, з якою спробував відвоювати Пфальц. Втім у битві 1638 року біля Флото брати зазнали поразки й потрапили у полон. Їх тримали у Лінці. Звільнився Карл Людвіг з братом лише у 1641 році.
Брав участь на боці Карла I у перші роки громадянської війни, але потім перебрався до Гааги. У 1644 році на запрошення парламенту повернувся до Лондону, де перебував до 1648 року, коли відповідно до Вестфальського миру повернув собі курфюрство Пфальцу (але без Верхнього Пфальцу). Втім залишався в Англії до 1649 року, був присутній при страті Карла I.
Восени 1649 року перебирається до Пфальцу, де вступив у права спадкоємства. Основні зусилля були спрямовані на відновлення господарства курфюрства, яке було зруйновано Тридцатирічною війною. У внутрішній політиці підтримував переселення до своїх володінь кальвіністів з інших держав Європи. Водночас намагався дотримуватися релігійної терпимості.
1650 року одружився в Касселі на представниці династії ландграфів Гессен-Кассельських. У 1653 році у подружжя виникли серйозні розбіжності. 1657 року вступив у суперечку з Баварією щодо прав на імперський вікаріат. Того ж року розлучився з дружиною й одружився у 1658 році з фон Дегенфельд. Втім цей шлюб було визнано морганатичним. Для Дегенфельд курфюрст відбудував Шветцингенський замок.
З 1660-х років взяв курс на союз з Францією. 1667 року дружина курфюрста відмовилася від імені дітей на права в Пфальці. Натомість Карл I Людвіг надав синам від цього шлюбу титули рауграфів.
Втім під час війни останньої з Голландією та Священною Римською імперією відмовився надати допомогу. Тому французькі війська 1674 року сплюндрували частину Пфальцу, взявши військовий податок у 150 тис. талерів. 1677 року померла друга дружина, а 1679 року курфюрст одружився втретє. Помер 1680 року. Йому спадкував син Карл II.
1. Дружина — Шарлотта, донька ландграфа Вільгельма V Гессен-Кассельського і Амалії Єлизавети Ганау-Мюнценберзької
Діти:
- Карл (1651—1685), 17-й курфюрст Пфальцу
- Єлизавета Шарлотта (1652—1722), дружина французького принца Філіпа Орлеанского
Фрідріх (1653—1654)
2. Дружина — Марія Луїза, донька барона Крістофора Мартина фон Дегенфельда
Діти:
- Карл Людвіг (1658—1688)
- Кароліна Єлизавета (1659—1696), дружина герцога Мейнгарда фон Шомберг
- Луїза (1661—1733)
- Людвіг (1662—1662)
- Амалія Єлизавета (1663—1709)
- Георг Людвіг (1664—1665)
- Фредеріка (1665—1674)
- Фрідріх Вільгельм (1666—1667)
- Карл Едуард (1668—1690)
- Софія (д/н—1669)
- Карл Моріц (1670—1702)
- Карл Август (1672—1691)
- Карл Казимир (1675—1691)
3. Дружина — Єлизавета Голлендер
Діти:
- Карл Людвіг (1681—д/н)
- Volker Sellin: Kurfürst Karl Ludwig von der Pfalz: Versuch eines historischen Urteils. Gesellschaft der Freunde Mannheims und der ehemaligen Kurpfalz, Mannheim 1980
- Louda, Jirí; MacLagan, Michael (1999). Lines of Succession: Heraldry of the Royal Families of Europe (2nd ed.). London: Little, Brown and Company.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карл I Людвіг |