Динамо (Берлін): відмінності між версіями

«Динамо» (Берлін)

Повна назва	нім. Berliner Fussballclub Dynamo
Коротка назва	BFC Dynamo
Засновано	1953, 1966
Населений пункт	Берлін,  Німеччина
Стадіон	«Динамо-Шпортфорум» Фрідріх-Людвіг-Ян-Шпортпарк
Вміщує	12 400
Президент	Франк Бертон
Головний тренер	Гайко Бонан
Ліга	Регіоналліга Північний Схід,
2022/23	6-ме
Домашня Виїзна

БФК «Динамо» (Берлінський футбольний клуб «Динамо») (нім. BFC Dynamo (Berliner Fussballclub Dynamo) — німецький футбольний клуб з міста Берлін. Заснований 15 січня 1966 року. 11-разовий чемпіон Оберліги НДР (рекорд).

Попередник сучасного берлінського «Динамо» був заснований в 1949 з назвою Sportgemeinde Deutsche Volkspolizei Berlin. У березні 1953 року ця команда зайняла місце SC Volkspolizei Potsdam в НДР-Лізі, другому за силою дивізіоні Східної Німеччини. Потсдамська і берлінська команди були офіційно об'єднані і з 27 березня 1953 грали у складі спортивного товариства «Динамо» (нім. Sportvereinigung Dynamo) під назвою SG Dynamo Berlin. Після 14-го результату в сезоні 1953/54 команда була відправлена до Беціркслігу Берлін (III дивізіон). Клуб був знову перейменований, будучи названим у Sport Club Dynamo Berlin1 жовтня 1954 а.

У кінці 1954 членам команди «Динамо» (Дрезден), однієї з найкращих у Східній Німеччині у той час, було наказано виїхати до столиці, щоб створити конкурентоспроможну динамівську команду в Берліні, а дрезденський клуб вирішили перетворити в другу команду. Таким чином створена команда був відправлена в НДР-Лігу в 1957 і з ходу її вигравши, відразу ж перейшла у вищу лігу — оберлігу НДР. Вищий успіх «Динамо» в кінці 50-х і початку 60-х — три поспіль потрапляння у трійку призерів у чемпіонаті і перемога в Кубку НДР в 1959 році. Тим не менш, в сезоні 1962/63 результати впали, що призвело до вильоту в 1967 році.

Клуб був реорганізований 15 січня 1966 р., ставши називатися Berliner Fußballclub Dynamo (BFC Dynamo), коли футбольні команди в НДР було вирішено вивести із спортивних клубів. «Динамо» швидко повернулася в елітний дивізіон, пропустивши там лише один сезон. Проте скоро стало сумно відомим, отримавши заступництво Еріха Мільке, керівника східнонімецької таємної поліції — Штазі. Для маніпуляції результатами команди і забезпечення її панування використовувалися різні засоби.

Граючи в оберлізі, «Динамо» виграло 10 чемпіонатів поспіль з 1979 по 1988, за допомогою упередженого суддівства, несправедливих переходів гравців з інших команд і різних інших неспортивних коштів. «Динамо» лаяли навіть багато жителів Берліна і обман був настільки кричущим, що викликав несхвалення, природно неофіційне, у Політбюро правлячої партії НДР. Передбачуване маніпулювання в матчі чемпіонату НДР 1985/86 між «Динамо» і лейпцизьким «Локомотивом», який закінчився з рахунком 1:1, призвело до загального протесту, але в результаті санкції пішли лише до судді Бернда Штумпфа.

У 1990 році клуб перейменували на FC Berlin для спроби ребрендингу, щоби дистанціюватися від неприємного минулого, але в 1999 році знову повернулися до назви BFC Dynamo. Правда, на відміну від старої назви — Berliner Fußballclub Dynamo, — нову пишуть трохи по-іншому — Berliner Fussballclub Dynamo. Без свого могутнього покровителя і кинута більшістю вболівальників, команда швидко скотилася до Регіональліги (тоді третього за силою дивізіону), а з сезону 2000/01 грає в оберлізі. Команда збанкрутіла в сезоні 2001/02, але попросила Німецький футбольний союз дозволити їй виступати в чемпіонаті поза заліком, не враховуючи результати в турнірній таблиці (не рідкісна практика в подібних обставинах). Це завершилося серією розгромних поразок.

Клуб оговтався, вигравши Вербандслігу Берлін (до устворення Третьої бундесліги — п'ятий за силою дивізіон) в 2004 році і повернувшись у оберлігу Північ-Північний Схід, де «Динамо» закріпилося у верхній частині таблиці, чотири рази потрапивши до шістки найкращих за останні п'ять років.

• Чемпіон НДР: 1979, 1980, 1981, 1982, 1983, 1984, 1985, 1986, 1987, 1988
• Володар Кубка НДР: 1959, 1988, 1989

Сезон	Змагання	Раунд	Країна	Клуб	Результат
1971–72	Кубок володарів кубків	1Р		Кардіфф Сіті	1–1, 1–1, 6–5 (п)
		1/8		Беєрсхот	3–1, 3–1
		1/4		Отвідабергс	2–0, 2–2
		1/2		Динамо Москва	1–1, 1–1, 1–4 (п)
1972—1973	Кубок УЄФА	1Р		Анже	1–1, 2–1
		2Р		Левські	3–0, 0–2
		1/8		Ліверпуль	0–0, 1–3
1976–77	Кубок УЄФА	1Р		Шахтар	0–3, 1–1
1978–79	Кубок УЄФА	1Р		Црвена Звезда	5–2, 1–4
1979–80	Кубок Європейських чемпіонів	1Р		Рух Хожув	4–1, 0–0
		1/8		Серветт	2–1, 2–2
		1/4		Ноттінгем Форест	1–0, 1–3
1980–81	Кубок Європейських чемпіонів	1Р		АПОЕЛ	3–0, 1–2
		1/8		Банік Острава	0–0, 1–1
1981–82	Кубок Європейських чемпіонів	1Р		Цюрих	2–0, 1–3
		1/8		Астон Вілла	1–2, 1–0
1982–83	Кубок Європейських чемпіонів	1Р		Гамбург	1–1, 0–2
1983–84	Кубок Європейських чемпіонів	1Р		Женесс Еш	4–1, 2–0
		1/8		Партизан	2–0, 0–1
		1/4		Рома	0–3, 2–1
1984–85	Кубок Європейських чемпіонів	1Р		Абердин	1–2, 2–1, 5–4 (п)
		1/8		Аустрія Відень	3–3, 1–2
1985–86	Кубок Європейських чемпіонів	1Р		Аустрія Відень	0–2, 1–2
1986–87	Кубок Європейських чемпіонів	1Р		Ергрюте	3–2, 4–1
		1/8		Брондбю	1–2, 1–1
1987–88	Кубок Європейських чемпіонів	1Р		Бордо	0–2, 0–2
1988–89	Кубок Європейських чемпіонів	1Р		Вердер	3–0, 0–5
1989–90	Кубок володарів кубків	1Р		Валюр	2–1, 2–1
		1/8		Монако	0–0, 1–1

• Томас Долль
• Лутц Айгендорф
• Бодо Рудвалайт
• Ханс-Юрген Рідігер

• Офіційний сайт [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про футбольний клуб. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.