Вирівка: відмінності між версіями

село Вирівка
Ансамбль Покровської церкви
Країна	Україна
Область	Сумська область
Район	Конотопський район
Рада	Вирівська сільська рада
Облікова картка	Вирівка
Основні дані
Засноване	1636
Населення	1302
Поштовий індекс	41630
Телефонний код	+380 5447
Географічні дані
Географічні координати	51°16′34″ пн. ш. 33°08′14″ сх. д. / 51.27611° пн. ш. 33.13722° сх. д. / 51.27611; 33.13722Координати: 51°16′34″ пн. ш. 33°08′14″ сх. д. / 51.27611° пн. ш. 33.13722° сх. д. / 51.27611; 33.13722
Середня висота над рівнем моря	133 м
Найближча залізнична станція	Вирівка
Місцева влада
Адреса ради	41630, Сумська обл., Конотопський р-н, с. Вирівка, вул. Центральна, 36
Сільський голова	Точиленко Ірина Віталіївна
Карта
Вирівка
Вирівка
Мапа
Вирівка у Вікісховищі

Ви́рівка — село в Україні, у Попівській сільській громаді Конотопського району Сумської області. До 2020 центр Вирівської сільської ради, до складу якої входили селища Заводське, Питомник, села Лисогубівка, Сарнавщина, Таранське.

Село розташоване на берегах річки Куколка (притока Сейму), вище за течією примикає село Попівка, нижче за течією великий масив іригаційних каналів. До села примикає селище Питомник. За 4 км місто Конотоп. Через село проходить автошлях Т 2504. Поруч проходить залізниця, найближча станція Вирівка за 1,5 км.

Існує кілька версій походження назви села Вирівки. Місцеві легенди про її походження розповідають, що «село називається так тому, що колись у ньому робили вірьовки (мотузки) з конопель, яких дуже багато росло понад Сеймом». Інша версія – в далеку давнину серед села був вир. Його утворювали весняні й дощові потоки, що збігали в річку. Звідси, як розповідали старожили, і походить назва села.

Засноване село після Деулінського перемир'я польською адміністрацією в 1636 році на території Чернігівського воєводства, коли кордон між Московським царством та Річчю Посполитою встановився по Куколчиному логу – долині р. Куколка, яка протікає через село і неподалік впадає в р. Сейм. Річкою проходив старовинний водний торгівельний шлях, а контролювали його жителі пагорба, на якому зараз і знаходиться Вирівка.^[1]

З 1648 року у складі Конотопської сотні Ніжинського полку Гетьманської України. Козаки селилися на вулицях Сливенській (нині — Шевченка) та Салимонівці (нині — 1 Травня). Вулиці Халкидонівка (колишня — Петровського) та Ракова (колишня — Будьонного) виникли пізніше. 1654 року в селі нараховувалось майже 170 дворів.

З 1781 року, коли було ліквідовано полковий устрій, село Вирівка входить до Новгород-Сіверського намісництва, а через 10 років — до Чернігівського намісництва Конотопського повіту.

Власність на території села мали нащадки козацької старшини: Костенецькі, Вербицькі, Демченки, Журбини, Холкидонські та Білозерські, які жили біля Дубов'язівки.

Наприкінці XIX століття село мало церкву. При ній школа на 3 класи.

У селі перед Першою світовою війною було дві цегельні. Одна приватна, друга пайщицька.

1917 року село Вирівка увійшло до складу УНР.

У 1918 році в селі сталася велика пожежа — згоріло близько 40 хат^[2]. У грудні 1919 року село окупували російські загони Ульянова. У 1924 році була перша спроба створення колгоспу «Червоний хлібороб».

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923—1933 та 1946–1947 роках.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

У 1980-х роках у Вирівці було створене дослідне господарство «Вирівське», яке у 2002—2003 роках перетворили на Державне насінницьке сільське підприємство (ДНСП).

У селі працюють: Вирівський аграрний ліцей, Вирівський НВК «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів — дитячий навчальний заклад» (директор Надія Іванівна Пальчун), два дитячі оздоровчі табори, поштове відділення, ощадна каса, лікарня, приватні магазини.

У 2002—2003 роках проведена повна газифікація села. Молодь їздить на заробітки до Києва, зокрема працюють на мережах АЗС.

Голова сільської ради — Микола Федорович Клінушин.

У Вирівці народилися учасник Бородінської битви, генерал-майор московської армії Василь Григорович Костенецький (1769—1831) та член таємного гуртка Сунгурова Яків Іванович Костенецький (1811—1885), автор книжки «Спогади про Лермонтова».

1894 року купець першої гільдії Ю. Д. Школяренко збудував церкву Покрови Богородиці та двоповерхове приміщення двокласного училища, які діють і досі.

• Єзуцький заказник — ландшафтний заказник.

Погода в селі [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Конотоп. Села Конотопщини

• Конотоп. Населені пункти Конотопського району [Архівовано 8 жовтня 2007 у Wayback Machine.]

п о р Населені пункти Конотопського району (1923—2020) Смт Дубов'язівка Селища Білозерка • Білоусівка • Заводське • Залізничне • Питомник • Тополине • Шевченківське Села Андріївське • Анютине • Базилівка • Бережне • Бондарі • Бочечки • Броди • Великий Самбір • Вирівка • Вишневе • Вільне • Вовчик • В'язове • Гамаліївка • Грузьке • Гути • Дептівка • Дубинка • Духанівка • Жигайлівка • Жолдаки • Землянка • Калишенкове • Капітанівка • Карабутове • Козацьке • Коханівка • Кошари • Красне • Кузьки • Курилівка • Лебедєве • Лисогубівка • Малий Самбір • Мар'янівка • Мельня • Михайло-Ганнівка • Нехаївка • Нечаївське • Нове • Новомутин • Новоселівка • Озаричі • Пекарі • Першотравневе • Полтавка • Попівка • Привокзальне • Прилужжя • Присеймів'я • Раки • Рокитне • Савойське • Салтикове • Сарнавщина • Сахни • Селище • Сім'янівка • Совинка • Соснівка • Таранське • Тернівка • Торговиця • Тулушка • Турутине • Улянівка • Фесівка • Хижки • Червоний Яр • Чорноплатове • Шаповалівка • Шевченкове • Шпотівка • Щекинське • Юрівка