Вапнярка (селище): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
(Не показані 18 проміжних версій 12 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{не плутати|Вапнярки|селом Вапнярки|}} |
{{не плутати|Вапнярки|селом Вапнярки|}} |
||
{{ |
{{ України |
||
|назва = Вапнярка |
|назва = Вапнярка |
||
|прапор =Vapnarka smt prapor.png |
|прапор =Vapnarka smt prapor.png |
||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
|герб = Vapniarka smt gerb.png |
|герб = Vapniarka smt gerb.png |
||
|опис герба = Герб Вапнярки |
|опис герба = Герб Вапнярки |
||
|зображення_підпис =Залізнична станція |
|||
|область = [[Вінницька область]] |
|область = [[Вінницька область]] |
||
|район = [[Тульчинський район]] |
|район = [[Тульчинський район]] |
||
Рядок 13: | Рядок 14: | ||
|населення = {{зменшення}} {{Formatnum:7 412}} <small>(01.01.2020)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2020}}</ref> |
|населення = {{зменшення}} {{Formatnum:7 412}} <small>(01.01.2020)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2020}}</ref> |
||
|площа = 13 |
|площа = 13 |
||
|статус |
|статус = |
||
|магдебурзьке право = |
|магдебурзьке право = |
||
|щільність = 585,5 |
|щільність = 585,5 |
||
Рядок 35: | Рядок 36: | ||
|автошлях о = 93,8 |
|автошлях о = 93,8 |
||
|адреса = 24240, смт Вапнярка, вул. Незалежності, 140 |
|адреса = 24240, смт Вапнярка, вул. Незалежності, 140 |
||
|голова = |
|голова = |
||
|вебсторінка = [http://vapnyarska.gromada.org.ua/ Вапнярська ОТГ] |
|вебсторінка = [http://vapnyarska.gromada.org.ua/ Вапнярська ОТГ] |
||
|громада=[[Вапнярська селищна громада]]}} |
|||
}} |
|||
{{Otheruses|Вапнярка}} |
{{Otheruses|Вапнярка}} |
||
'''Вапня́рка''' — [[селище |
'''Вапня́рка''' — [[селище]] України, [[Тульчинський район|Тульчинського району]] [[Вінницька область|Вінницької області]]. |
||
Розташоване на Вапнярській хвилястій рівнині, відстань до районного центру становить 19 км (Автошляхом {{Автошлях Т|0233}} — 20.6 км). Статус селища міського типу отримано [[1938]] року. Населення — 7,7 тис. чоловік. |
Розташоване на Вапнярській хвилястій рівнині, відстань до районного центру становить 19 км (Автошляхом {{Автошлях Т|0233}} — 20.6 км). Статус селища міського типу отримано [[1938]] року. Населення — 7,7 тис. чоловік. |
||
Рядок 49: | Рядок 50: | ||
[[26 травня]] [[1870]] року почався регулярний рух пасажирських поїздів через Вапнярку. Після спорудження залізниці відкрилися нові поштові маршрути, один з них проходив від [[Тульчин]]а до Вапнярки, яка на той час була невеликою залізничною станцією. Поруч зі станцією й виникло селище. Коли в лютому [[1899]] року проклали залізничну лінію від Вапнярки до [[Христинівка|Христинівки]], станція Вапнярка стала вузловою. Невдовзі тут побудували паровозне депо. Працювало в ньому тоді 270 чоловік, частина з них жила в селищі, решта — у навколишніх селах. З розширенням станції значно побільшало жителів селища. На початку XX ст. у Вапнярці налічувалось 85 дворів і 750 жителів, працювала пошта, телеграф, аптека та паровий млин. |
[[26 травня]] [[1870]] року почався регулярний рух пасажирських поїздів через Вапнярку. Після спорудження залізниці відкрилися нові поштові маршрути, один з них проходив від [[Тульчин]]а до Вапнярки, яка на той час була невеликою залізничною станцією. Поруч зі станцією й виникло селище. Коли в лютому [[1899]] року проклали залізничну лінію від Вапнярки до [[Христинівка|Христинівки]], станція Вапнярка стала вузловою. Невдовзі тут побудували паровозне депо. Працювало в ньому тоді 270 чоловік, частина з них жила в селищі, решта — у навколишніх селах. З розширенням станції значно побільшало жителів селища. На початку XX ст. у Вапнярці налічувалось 85 дворів і 750 жителів, працювала пошта, телеграф, аптека та паровий млин. |
||
Найважчі бої Українсько-більшовицької війни відбулася у Вапнярці в 1919 році. [[Бої за Вапнярку]] 26—27 липня закінчилися перемогою [[Армія |
Найважчі бої Українсько-більшовицької війни відбулася у Вапнярці в 1919 році. [[Бої за Вапнярку]] 26—27 липня закінчилися перемогою [[Армія |Армії УНР]]. У Вапнярській операції особливо відзначилися артилеристи — точною й швидкою стрільбою в контр-батарейній боротьбі з панцерними потягами супротивника, де гарматна обслуга складалася з канонірів Чорноморської флоти. Якнайкраще показала себе батарея легендарного сотника [[Шура-Бура Іван Леонтійович|І.Шури-Бури]] (1921 p. розстріляного під Базаром). Захоплення 3-ю дивізією станції Вапнярки поліпшило загальне становище української армії, яка планувала вирушити на Київ. За вдало проведену операцію 3-я дивізія була офіційно удостоєна назви «Залізна». Полковник [[Удовиченко Олександр Іванович|Олександр Удовиченко]] тоді одержав телеграму: «Повідомляю, що за високу боєздатність і витривалість, за надзвичайне лицарство 3-ї дивізії їй надана назва „Залізна“. Іменем Командарма вітаю Залізну дивізію і зичу їй подальшої бойової слави. Начальник штабу Армії, полковник Тютюнник». |
||
== Концентраційний табір == |
== Концентраційний табір == |
||
Під час другої світової війни, жовтні 1941, у селищі Вапнярка румуни створили табір, у який стали звозити [[ |
Під час другої світової війни, жовтні 1941, у селищі Вапнярка румуни створили табір, у який стали звозити [[ |єврейське]] населення Південного Заходу України та Румунії, що [[Голокост в Україні|підлягало тотальному винищенню]]. Переважно це були євреї з Одеси. У 1942 році 150 євреїв з Буковини привезли до табору у Вапнярці. 16 вересня 1942 ще 1046 євреїв. Близько половини з них були вигнані зі своїх будинків за підозрою в приналежності до комуністичної партії, а 554 євреїв були привезені без будь-яких обґрунтованих звинувачень. З 1179 євреїв в таборі 107 були жінки, що розміщувалися в двох бараках, оточених потрійним колючим дротом. Серед єврейських ув'язнених були 130 членів Румунської комуністичної партії, 200 соціал-демократів, а також [[троцькісти]] і [[]]. Ув'язненими був створений табірний комітет, який намагався координувати елементарне виживання, незважаючи на голод, хвороби, важку працю, фізичне та психологічне насильство. Були моменти, коли комендантом табору вводилися обмеження навіть на споживання ув'язненими питної води. |
||
== Населення == |
|||
=== Мова === |
|||
Розподіл населення за рідною мовою за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]<ref>https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/</ref>: |
|||
{| class="wikitable sortable" |
|||
!Мова |
|||
!Кількість |
|||
!Відсоток |
|||
|- |
|||
|[[Українська мова|українська]] |
|||
|8204 |
|||
|94.83% |
|||
|- |
|||
|[[Російська мова|російська]] |
|||
|379 |
|||
|4.38% |
|||
|- |
|||
|[[Румунська мова|румунська]] |
|||
|20 |
|||
|0.23% |
|||
|- |
|||
|[[Білоруська мова|білоруська]] |
|||
|10 |
|||
|0.12% |
|||
|- |
|||
|[[Циганська мова|ромська]] |
|||
|5 |
|||
|0.06% |
|||
|- |
|||
|[[єврейська]] |
|||
|4 |
|||
|0.05% |
|||
|- |
|||
|[[Вірменська мова|вірменська]] |
|||
|2 |
|||
|0.02% |
|||
|- |
|||
|[[Угорська мова|угорська]] |
|||
|1 |
|||
|0.01% |
|||
|- |
|||
|[[Польська мова|польська]] |
|||
|1 |
|||
|0.01% |
|||
|- |
|||
|інші/не вказали |
|||
|25 |
|||
|0.29% |
|||
|- class="sortbottom" |
|||
!Усього |
|||
|8651 |
|||
|100% |
|||
|} |
|||
== Географія == |
== Географія == |
||
Рядок 58: | Рядок 113: | ||
== Економіка == |
== Економіка == |
||
На території Вапнярки і в районі її околиць працюють кілька заводів: Вапнярський молокозавод, Вапнярський хлібзавод, Вапнярський комбінат хлібопродуктів (елеватор), які |
На території Вапнярки і в районі її околиць працюють кілька заводів: Вапнярський молокозавод, Вапнярський хлібзавод, Вапнярський комбінат хлібопродуктів (елеватор), які до європейської групи компаній «Топфер». |
||
== Залізничний транспорт == |
== Залізничний транспорт == |
||
Рядок 69: | Рядок 124: | ||
== Культові споруди == |
== Культові споруди == |
||
В селищі розташований [[Феодорівський |
В селищі розташований [[Феодорівський монастир|Вапнярський чоловічий монастир святого преподобного Феодора]] |
||
== Персоналії == |
== Персоналії == |
||
Рядок 76: | Рядок 131: | ||
* [[Винокур Олександр Григорович]] ([[1938]]-[[2016]]) — український композитор, педагог, член Національної спілки композиторів України (1968). |
* [[Винокур Олександр Григорович]] ([[1938]]-[[2016]]) — український композитор, педагог, член Національної спілки композиторів України (1968). |
||
* [[Затула Василь Іванович]] ([[1966]]) — український [[географ]]-[[Метеорологія|метеоролог]], кандидат географічних наук, [[доцент]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]]. |
* [[Затула Василь Іванович]] ([[1966]]) — український [[географ]]-[[Метеорологія|метеоролог]], кандидат географічних наук, [[доцент]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]]. |
||
* [[Зелінський Валерій Федорович]] (1930—1997) — український [[графіка|графік]], [[заслужений діяч мистецтв УРСР]]. |
* [[Зелінський Валерій Федорович]] (1930—1997) — український [[графіка|графік]], [[заслужений діяч мистецтв УРСР]]. |
||
* [[Симіон Буґічі]] — ув'язнений у концтаборі. Міністр закордонних справ Румунії. |
* [[Симіон Буґічі]] — ув'язнений у концтаборі. Міністр закордонних справ Румунії. |
||
* [[Соленцов Олександр Олексійович]] ([[1953]]) — український фотохудожник, [[заслужений діяч мистецтв України]] (2009). |
* [[Соленцов Олександр Олексійович]] ([[1953]]) — український фотохудожник, [[заслужений діяч мистецтв України]] (2009). |
||
Рядок 90: | Рядок 145: | ||
Файл:Yak-27 Vapniarka.jpg|ЯК-27 у Вапнярці |
Файл:Yak-27 Vapniarka.jpg|ЯК-27 у Вапнярці |
||
Файл:Ivan Chernyahovskiy monument in Vapnyarka 1.jpg|Пам'ятник [[Черняховський Іван Данилович|Івану Черняховському]] |
Файл:Ivan Chernyahovskiy monument in Vapnyarka 1.jpg|Пам'ятник [[Черняховський Іван Данилович|Івану Черняховському]] |
||
Church in Vapnyarka.jpg|Церква у Вапнярці |
|||
Файл:Vapnyarka Railway Station 1.jpg|[[Вапнярка (станція)|Залізнична станція]] |
|||
Файл:Vapnyarka Railway station in the morning.jpg|міні|Монумент Євграфу Сідалковському поблизу залізничної станції у Вапнярці |
Файл:Vapnyarka Railway station in the morning.jpg|міні|Монумент Євграфу Сідалковському поблизу залізничної станції у Вапнярці |
||
</gallery> |
</gallery> |
||
Рядок 110: | Рядок 165: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=33114 ВАПНЯ́РКА] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160513034323/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=33114 |date=13 травня 2016 }} // [[ЕСУ]] |
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=33114 ВАПНЯ́РКА] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160513034323/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=33114 |date=13 травня 2016 }} // [[ЕСУ]] |
||
* [http://mebdrev.com МебДрев — виробник ексклюзивних меблів у Вапнярці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190814164115/http://mebdrev.com/ |date=14 серпня 2019 }} |
* [http://mebdrev.com МебДрев — виробник ексклюзивних меблів у Вапнярці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190814164115/http://mebdrev.com/ |date=14 серпня 2019 }} |
||
{{Commonscat|Vapniarka}} |
{{Commonscat|Vapniarka}} |
||
{{Вапнярська селищна громада}} |
|||
{{Томашпільський район}} |
{{Томашпільський район}} |
||
{{Населені пункти Вінницької області}} |
|||
{{Голокост в Україні}}{{ac}} |
{{Голокост в Україні}}{{ac}} |
||
{{ВП-портали|Друга світова війна}} |
{{ВП-портали|Друга світова війна}} |
||
{{Vinnytsa-geo-stub}} |
{{Vinnytsa-geo-stub}} |
||
[[Категорія: |
[[Категорія: ]] |
||
[[Категорія:Колишні районні центри УРСР]] |
[[Категорія:Колишні районні центри УРСР]] |
||
[[Категорія:Вапнярка| ]] |
[[Категорія:Вапнярка| ]] |
Поточна версія на 13:53, 1 травня 2024
селище Вапнярка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
![]() | |||||
Країна | ![]() | ||||
Область | Вінницька область | ||||
Район | Тульчинський район | ||||
Громада | Вапнярська селищна громада | ||||
Рада | Вапнярська селищна рада | ||||
Код КАТОТТГ | UA05100030010044215 | ||||
Основні дані | |||||
Засновано | 1870 | ||||
Статус | із 2024 року | ||||
Площа | 13 км² | ||||
Населення | ▼ 7 412 (01.01.2020)[1] | ||||
Густота | 585,5 осіб/км²; | ||||
Поштовий індекс | 24240—244 | ||||
Телефонний код | +380 4350 | ||||
Географічні координати | 48°32′01″ пн. ш. 28°44′43″ сх. д. / 48.53361° пн. ш. 28.74528° сх. д.Координати: 48°32′01″ пн. ш. 28°44′43″ сх. д. / 48.53361° пн. ш. 28.74528° сх. д. | ||||
Висота над рівнем моря | 243 м
| ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Вапнярка | ||||
До райцентру: | |||||
- фізична: | 19 км | ||||
- автошляхами: | 20,5 км | ||||
До обл. центру: | |||||
- залізницею: | 128 км | ||||
- автошляхами: | 93,8 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 24240, смт Вапнярка, вул. Незалежності, 140 | ||||
Голова селищної ради | Паламарчук Денис Олександрович | ||||
Вебсторінка | Вапнярська ОТГ | ||||
Карта | |||||
![]() | |||||
|
Вапня́рка — селище України, у Вапнярській селищній громаді Тульчинського району Вінницької області.
Розташоване на Вапнярській хвилястій рівнині, відстань до районного центру становить 19 км (Автошляхом Т 0233 — 20.6 км). Статус селища міського типу отримано 1938 року. Населення — 7,7 тис. чоловік.
Селище Вапнярка виникло в 1870-х роках з появою Південно-Західної залізниці. Раніше місцевість, де тепер знаходиться селище, була вкрита лісом і чагарниками. Крім будинків одного-двох лісників жодних будівель не було. Назву станція і селище дістали від сусіднього села Вапнярки, що лежить на відстані 7 кілометрів.
26 травня 1870 року почався регулярний рух пасажирських поїздів через Вапнярку. Після спорудження залізниці відкрилися нові поштові маршрути, один з них проходив від Тульчина до Вапнярки, яка на той час була невеликою залізничною станцією. Поруч зі станцією й виникло селище. Коли в лютому 1899 року проклали залізничну лінію від Вапнярки до Христинівки, станція Вапнярка стала вузловою. Невдовзі тут побудували паровозне депо. Працювало в ньому тоді 270 чоловік, частина з них жила в селищі, решта — у навколишніх селах. З розширенням станції значно побільшало жителів селища. На початку XX ст. у Вапнярці налічувалось 85 дворів і 750 жителів, працювала пошта, телеграф, аптека та паровий млин.
Найважчі бої Українсько-більшовицької війни відбулася у Вапнярці в 1919 році. Бої за Вапнярку 26—27 липня закінчилися перемогою Армії УНР. У Вапнярській операції особливо відзначилися артилеристи — точною й швидкою стрільбою в контр-батарейній боротьбі з панцерними потягами супротивника, де гарматна обслуга складалася з канонірів Чорноморської флоти. Якнайкраще показала себе батарея легендарного сотника І.Шури-Бури (1921 p. розстріляного під Базаром). Захоплення 3-ю дивізією станції Вапнярки поліпшило загальне становище української армії, яка планувала вирушити на Київ. За вдало проведену операцію 3-я дивізія була офіційно удостоєна назви «Залізна». Полковник Олександр Удовиченко тоді одержав телеграму: «Повідомляю, що за високу боєздатність і витривалість, за надзвичайне лицарство 3-ї дивізії їй надана назва „Залізна“. Іменем Командарма вітаю Залізну дивізію і зичу їй подальшої бойової слави. Начальник штабу Армії, полковник Тютюнник».
Під час другої світової війни, жовтні 1941, у селищі Вапнярка румуни створили табір, у який стали звозити єврейське населення Південного Заходу України та Румунії, що підлягало тотальному винищенню. Переважно це були євреї з Одеси. У 1942 році 150 євреїв з Буковини привезли до табору у Вапнярці. 16 вересня 1942 ще 1046 євреїв. Близько половини з них були вигнані зі своїх будинків за підозрою в приналежності до комуністичної партії, а 554 євреїв були привезені без будь-яких обґрунтованих звинувачень. З 1179 євреїв в таборі 107 були жінки, що розміщувалися в двох бараках, оточених потрійним колючим дротом. Серед єврейських ув'язнених були 130 членів Румунської комуністичної партії, 200 соціал-демократів, а також троцькісти і сіоністи. Ув'язненими був створений табірний комітет, який намагався координувати елементарне виживання, незважаючи на голод, хвороби, важку працю, фізичне та психологічне насильство. Були моменти, коли комендантом табору вводилися обмеження навіть на споживання ув'язненими питної води.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 8204 | 94.83% |
російська | 379 | 4.38% |
румунська | 20 | 0.23% |
білоруська | 10 | 0.12% |
ромська | 5 | 0.06% |
єврейська | 4 | 0.05% |
вірменська | 2 | 0.02% |
угорська | 1 | 0.01% |
польська | 1 | 0.01% |
інші/не вказали | 25 | 0.29% |
Усього | 8651 | 100% |
В межах смт Вапнярка тече річка Вапнярка яка знаходиться на північному заході від військового містечка. Нікуди не впадає. Довжина річки — 2 км [джерело?].
На території Вапнярки і в районі її околиць працюють кілька заводів: Вапнярський молокозавод, Вапнярський хлібзавод, Вапнярський комбінат хлібопродуктів (елеватор), які належать до європейської групи компаній «Топфер».
Станція Вапнярка — один з найбільших залізничних вузлів області і остання станція Одеської залізниці (далі починається Південно-Західна залізниця).
Залізничне сполучення існує в кількох напрямках:
- Вапнярка — Подільськ — Одеса;
- Вапнярка — Жмеринка;
- Вапнярка — Христинівка.
В селищі розташований Вапнярський чоловічий монастир святого преподобного Феодора
- Бондар Микола Васильович (1939) — український дисидент.
- Бурденюк Віталій Анатолійович (* 1978) — український воїн.
- Винокур Олександр Григорович (1938-2016) — український композитор, педагог, член Національної спілки композиторів України (1968).
- Затула Василь Іванович (1966) — український географ-метеоролог, кандидат географічних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- Зелінський Валерій Федорович (1930—1997) — український графік, заслужений діяч мистецтв УРСР.
- Симіон Буґічі — ув'язнений у концтаборі. Міністр закордонних справ Румунії.
- Соленцов Олександр Олексійович (1953) — український фотохудожник, заслужений діяч мистецтв України (2009).
В селищі працює 3 загальноосвітні школи:
- Вапнярська ЗОШ № 1 І-ІІІ ступенів акредитації[3]
- Вапнярська ЗОШ № 2 І-ІІІ ступенів акредитації[4]
- Вапнярська ЗОШ № 3 І-ІІІ ступенів акредитації[5]
-
ЯК-27 у Вапнярці
-
Пам'ятник Івану Черняховському
-
Церква у Вапнярці
-
Монумент Євграфу Сідалковському поблизу залізничної станції у Вапнярці
- «Аристократ» із Вапнярки - книга, що містить згадки про Вапнярку та Спирідонівку (Першотравневе).
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
- ↑ https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
- ↑ Сайт Вапнярської ЗОШ № 1. Архів оригіналу за 7 квітня 2017. Процитовано 11 листопада 2010.
- ↑ Сайт Вапнярської ЗОШ № 2. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
- ↑ Сайт Вапнярської ЗОШ № 3. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 листопада 2010.
- Вапнярка — Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР [Архівовано 10 січня 2021 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
- Детальніша інформація про Вапнярку [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Vapnyarka.com — Соціальна мережа смт Вапнярка
- 3-я Залізна дивізія Армії УНР. Начерк бойового шляху [Архівовано 20 травня 2012 у Wayback Machine.]
- О.В. Іванова, С.С. Могильний, І.І. Петрова. Вапня́рка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.585-592
- ВАПНЯ́РКА [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- МебДрев — виробник ексклюзивних меблів у Вапнярці [Архівовано 14 серпня 2019 у Wayback Machine.]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вапнярка (селище) |
|
|
|
![]() |
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |