Боднарівка (Чортківський район): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
 
(Не показані 8 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 6: Рядок 6:
| рада = [[Гусятинська селищна рада]]
| рада = [[Гусятинська селищна рада]]
| код КОАТУУ = 6121687602
| код КОАТУУ = 6121687602
| зображення =
| зображення =
| зображення_розмір =
| зображення_розмір =
| зображення_підпис =
| зображення_підпис =
| облікова картка = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=28.11.2012&rf7571=30783 Боднарівка]
| облікова картка = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=28.11.2012&rf7571=30783 Боднарівка]
| засновано = 1532
| засновано = 1532
Рядок 51: Рядок 51:
}}
}}
{{Otherplaces|Боднарівка}}
{{Otherplaces|Боднарівка}}
[[Файл:Вулиця в Боднарівці.jpg|міні|Сільська вулиця]]
[[Файл:Старий хрест на околиці села.jpg|міні|'''Старий хрест на околиці села''']]
[[Файл:Кладка через Збруч біля Боднарівки.jpg|міні|'''Кладка через Збруч біля села''']]
'''Боднарі́вка''' — [[село]] в Україні, у [[Гусятинська селищна громада|Гусятинській селищній громаді]] [[Чортківський район|Чортківського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]].
'''Боднарі́вка''' — [[село]] в Україні, у [[Гусятинська селищна громада|Гусятинській селищній громаді]] [[Чортківський район|Чортківського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]].


Рядок 86: Рядок 89:


В ОУН перебували Степан Бабій, Бронислава Пачинська, Євген Наконечний та інis. Репресій зазнали 13 осіб<ref>{{РІ-ТО}}</ref>.
В ОУН перебували Степан Бабій, Бронислава Пачинська, Євген Наконечний та інis. Репресій зазнали 13 осіб<ref>{{РІ-ТО}}</ref>.

== Політика ==
=== Парламентські вибори, 2019 ===
На [[Парламентські вибори в Україні 2019|позачергових парламентських виборах 2019]] року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610203, розташована у приміщенні фельдшерсько-акушерського пункту.

;Результати:
* зареєстровано 98 виборців, явка 64,29%, найбільше голосів віддано за [[Слуга народу|«Слугу народу»]]&nbsp;— 41,27%, за [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]]&nbsp;— 20,63%, за [[Радикальна партія Олега Ляшка|Радикальну партію Олега Ляшка]]&nbsp;— 7,94%.<ref name="Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО №166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року">{{Cite web |url=https://cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp336pt001f01=919pf7331=166.html |title=Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року |accessdate= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220214172520/https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp336pt001f01=919pf7331=166.html |archivedate=14 лютого 2022 |deadurl= }}</ref> В [[Виборчий округ 166#2019|одномандатному окрузі]] найбільше голосів отримав [[Сопель Ігор Михайлович|Ігор Сопель]] (''[[Слуга народу]]'')&nbsp;— 31,15%, за [[Люшняк Микола Володимирович|Миколу Люшняка]] (''самовисування'')&nbsp;— 26,23%, за Володимира Бліхаря (''[[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]]'')&nbsp;— 24,59%<ref name="Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу №166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року">{{Cite web |url=https://cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp338pt001f01=919pf7331=166.html |title=Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року |accessdate= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220214211852/https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp338pt001f01=919pf7331=166.html |archivedate=14 лютого 2022 |deadurl= }}</ref>.


== Релігія ==
== Релігія ==
Рядок 144: Рядок 154:
* [[Бубнюк Стефанія Миколаївна|Стефанія Бубнюк]] (1901, Троянівка&nbsp;— 1996)&nbsp;— українська журналістка, редактор, громадська діячка в Канаді;<ref name="ТІМС-Троянівка" />
* [[Бубнюк Стефанія Миколаївна|Стефанія Бубнюк]] (1901, Троянівка&nbsp;— 1996)&nbsp;— українська журналістка, редактор, громадська діячка в Канаді;<ref name="ТІМС-Троянівка" />
* [[Гладкий Володимир Михайлович|Володимир Гладкий]] (Західний; 1908, Троянівка&nbsp;— 1977)&nbsp;— український публіцист, редактор, видавець, літературний критик, перекладач, громадський діяч.<ref name="ТІМС-Троянівка" />
* [[Гладкий Володимир Михайлович|Володимир Гладкий]] (Західний; 1908, Троянівка&nbsp;— 1977)&nbsp;— український публіцист, редактор, видавець, літературний критик, перекладач, громадський діяч.<ref name="ТІМС-Троянівка" />

== Див. також ==
* [[Поділля]]
* [[Подоляни]]
* [[Подільський говір]]


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 149: Рядок 164:


== Джерела ==
== Джерела ==
* {{ТІМС|2|37—38|Щавінський В.|Боднарівка}}
* ''Щавінський В.'' Боднарівка // {{ТІМС|2|37}}
* {{SgKP|I|124|Bednarówka z Suchodołem i Trojanówką, pow. husiatyński}}
* {{SgKP|I|124|Bednarówka 2.), gm. Olchowiec}}


{{Портал|Тернопільщина}}
{{Портал|Тернопільщина}}

Поточна версія на 17:05, 4 липня 2024

село Боднарівка
Кладка через Збруч біля Боднарівки
Кладка через Збруч біля Боднарівки
Кладка через Збруч біля Боднарівки
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Гусятинська селищна громада
Облікова картка Боднарівка 
Основні дані
Засноване 1532
Населення 111[1]
Територія 0.900 км²
Густота населення 123.33 осіб/км²
Поштовий індекс 48205
Телефонний код +380 3557
Географічні дані
Географічні координати 49°01′53″ пн. ш. 26°11′30″ сх. д. / 49.03139° пн. ш. 26.19167° сх. д. / 49.03139; 26.19167Координати: 49°01′53″ пн. ш. 26°11′30″ сх. д. / 49.03139° пн. ш. 26.19167° сх. д. / 49.03139; 26.19167
Водойми р. Збруч
Найближча залізнична станція Гусятин
Місцева влада
Адреса ради вул. Центральна, с. Суходіл, Гусятинський р-н, Тернопільська обл., 48205
Карта
Боднарівка. Карта розташування: Україна
Боднарівка
Боднарівка
Боднарівка. Карта розташування: Тернопільська область
Боднарівка
Боднарівка
Мапа
Мапа

CMNS: Боднарівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Боднарівка.
Сільська вулиця
Старий хрест на околиці села
Кладка через Збруч біля села

Боднарі́вка — село в Україні, у Гусятинській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гусятинської селищної громади.[2]

Територія — 1,17 км².

Розташування

[ред. | ред. код]

Розташоване на північному сході району на правому березі р. Збруч (ліва притока Дністра), за 7 км від адміністративного центру громади і найближчої залізничної станції Гусятин. Неподалік проліг автошлях Гусятин–Борщів, від якого на східній околиці села Суходіл відгалужена дорога з твердим покриттям довжиною 3 км у південно-східному напрямку до Боднарівки. Географічні координати: 49°02′ північної широти ш. 26°12′ східної довготи.

Адмінустрій

[ред. | ред. код]

Після 1-го поділу Речі Посполитої у 1772 єдине до того подільське с. Боднарівка поділене по р. Збруч; менша частина села (понад 10 % його території на правобережжі Збруча) передана до Австрії, а більша частина (лівобережна) залишилась у Польщі. Такий поділ зберігся донині з тією різницею, що тепер дві Боднарівки — села Тернопільської та Хмельницької областей.

Від 1772 р. село (галицька частина) належало до Заліщицького циркулу, з 1816 р. — Чортківського, протягом 1863—1914 рр. — до Гусятинського повіту.

Протягом 1921—1939 рр. село — Копичинецького повіту Тарнопільського воєводства.

Від січня 1940 до травня 1963 село — Гусятинського району. Протягом 1940—1958 — хутір Суходільської сільської ради. 1958 р. два сусідніх хутори Боднарівка і Троянівка об'єднані в село. Від травня 1963 до січня 1965 село — Чортківського району. Від січня 1965 до вересня 2015 — Гусятинського району.

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Гусятинської селищної громади Чортківського району

Троянівка

[ред. | ред. код]

Хутір, який від 1958 належить до Боднарівки, нині його вулиця за 1 км на захід від села. Біля поселення (0,2 км на південний схід) протікає р. Збруч. Назва походить, імовірно, від прізвища Троян. Від 26 жовтня до початку листопада 1921 в Троянівському лісі між селами Троянівка і Суходіл зосереджувалася перед ІІ-м Зимовим походом Подільська група Армії УНР. Від січня 1940 до травня 1958 — хутір Суходільської сільської ради. У 1941 органи НКВС заарештували і знищили в Чортківській та Уманській тюрмах Володимира Гуменного, Антіна Кукурудзу й Павла Патусяка. У роки німецько-радянської війни в Червоній армії загинуло четверо місцевих жителів: Михайло Бевх (1910—1945), Григорій Джала (1921—1945), Михайло Костирський (1904—1944), Павло Осідак (1925—1944); пропали безвісти: Іван Марчак (1920—1945), Степан Черніховський (1915—1944). В ОУН і УПА перебували: Дмитро Волошин (нар. 1925), Володимир Гуменний (1924—1945), Михайло Гуцеляк (1904—1945), Микола Джала (1910 — р. см. невід.). У березні 1949 у Троянівці було 59 дворів, проживали 204 особи; лютому 1952 — 44 двори, 176 осіб. Місцева влада планувала перетворити хутір у село, однак у 1958 відбулося об'єднання двох сусідніх хуторів у село Боднарівка.[3]

Історія

[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка — 1532 рік. Назва походить, імовірно, від слова «бондар»; цим ремеслом, очевидно, займалося місцеве населення; за іншою версією — від прізвища Боднар.

Із листопада 1918 в Боднарівці — влада ЗУНР. 17 липня 1919 в селі переправився через р. Збруч на територію УНР 1-й корпус УГА. 15–18 вересня 1920 у Боднарівці відбулися бої 3-ї Залізної дивізії Армії УНР під орудою генерала Олександра Удовиченка з більшовицьким військом. Восени 1920 у селі встановлено польську владу.

На початку листопада (за іншими даними — у ніч з 25 на 26 жовтня[4]) 1921 Подільська група Армії УНР під керівництвом полковника Михайла Палія під час 2-го Зимового походу через міст у Бондарівці перейшла р. Збруч і вступила на територію Наддніпрянської України, захопивши в полон 46 прикордонників.

Після 17 вересня 1939 в Боднарівці встановлена радянська влада. Із 6 липня 1941 до 23 березня 1944 — під нацистською окупацією.

У роки німецько-радянської війни в Червоній армії загинуло шестеро місцевих жителів: Павло Боцян (1924—1944), Іван Гладкий (1912—1944), Омелян Івасюк (1910—1941), Володимир Лучка (1924—1944), Петро Романюк (1909—1945), Олександр Стус (1903—1945); пропали безвісти Євстахій Івасюк (1914—1943), Іван Романюк (1912—1945), Іван Стучан (1908—1941).

В ОУН перебували Степан Бабій, Бронислава Пачинська, Євген Наконечний та інis. Репресій зазнали 13 осіб[5].

Політика

[ред. | ред. код]

Парламентські вибори, 2019

[ред. | ред. код]

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610203, розташована у приміщенні фельдшерсько-акушерського пункту.

Результати

Релігія

[ред. | ред. код]

Є мурована капличка, «фігура» Матері Божої з Ісусиком, встановлена на честь скасування панщини (біля садиби Євгенії Бурби).

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

У 1961 завершено будівництво на р. Збруч Боднарівської гідроелектростанції.

Працює фельдшерський пункт (х. Троянівка).

Природа

[ред. | ред. код]

На північно-західній околиці Боднарівки — невеликий ліс (схил долини р. Збруча). За 1 км вище по течії Збруча є Боднарівське водосховище.

Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».

Населення

[ред. | ред. код]

У березні 1949 р. на хуторі було 45 дворів; в лютому 1952 р. — 36 дворів; у 2014 — 59.

Чисельність населення, осіб
1900 1910 1921 1931 1949 1952 1959 1970 1979 1989 2001 2003 2011 2013 2014 2015
133[8] 105[8] 117[8] 111[1]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]
  • Стефанія Бубнюк (1901, Троянівка — 1996) — українська журналістка, редактор, громадська діячка в Канаді;[3]
  • Володимир Гладкий (Західний; 1908, Троянівка — 1977) — український публіцист, редактор, видавець, літературний критик, перекладач, громадський діяч.[3]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Паспорт Гусмятинської селищної громади
  2. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 5 жовтня 2021.
  3. ↑ а б в Уніят В., Щавінський В. Троянівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 37—38. — ISBN 978-966-457-228-3.
  4. ↑ Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
  5. ↑ Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : 2008–2020.
  6. ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  7. ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  8. ↑ а б в Щавінський В. Боднарівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 37. — ISBN 978-966-457-228-3.

Джерела

[ред. | ред. код]
Смт
Села
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Боднарівка_(Чортківський_район)&oldid=42974259