Захоплення Алжира (1516): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м категоризація
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{Infobox military conflict
{{Infobox military conflict
|conflict = Захоплення Алжира (1516)
|conflict = Захоплення Алжира (1516)
|частина =
|частина =
|зображення = Doppelbildnis Horusce und Hareaden Barbarossa (16845279948).jpg
|зображення = Doppelbildnis Horusce und Hareaden Barbarossa (16845279948).jpg
|place = [[Алжир]]
|place = [[Алжир]]
Рядок 7: Рядок 7:
|date = 1516
|date = 1516
|result = Захоплення заянідського Алжиру османськими корсарами
|result = Захоплення заянідського Алжиру османськими корсарами
|combatants_header =
|combatants_header =
|combatant1 = [[File:Flag of Zayyanid Dynasty.png|24px]] Емір [[Заяніди|Заянідського Алжиру]] Салім аль-Тумі
|combatant1 = [[:Flag of Zayyanid Dynasty.png|24px]] Емір [[Заяніди|Заянідського Алжиру]] Салім аль-Тумі
|combatant2 = Османські корсари на чолі з братами Барбаросса
|combatant2 = Османські корсари на чолі з братами Барбаросса
|commander1 = Салім аль-Тумі
|commander1 = Салім аль-Тумі
|commander2 = [[Арудж-реїс]]<br/>[[Хайр ад-Дін Барбаросса|Хизир Барбаросса]]<br/>
|commander2 = [[Арудж-реїс]]<br/>[[Хайр ад-Дін Барбаросса|Хизир Барбаросса]]<br/>
|units1 =
|units1 =
|units2 =
|units2 =
|сили1 = Невідомі
|сили1 = Невідомі
|сили2 = 5000 кабілів<ref name="zBwZAAAAIAAJ 115">{{Ouvrage|langue=français|auteur1=|titre=Revue des deux mondes: R2M, Volume 62|passage=115|lieu=|éditeur=Soc. de la Revue des Deux Mondes|année=1 janvier 1866|pages totales=1 138|isbn=|lire en ligne=https://books.google.fr/books?id=zBwZAAAAIAAJ&pg=PA115&dq=dans+le+principe,+kabyles+aussi+bien+qu'Arabes&hl=fr&sa=X&ved=0ahUKEwiIsvXEmrjTAhVHQBoKHbaaA68Q6AEIJzAA#v=onepage&q=dans%20le%20principe%2C%20kabyles%20aussi%20bien%20qu'Arabes&f=false}}</ref><br />1500 османів<br /> 800 аркебузирів<br />16 галер
|сили2 = 5000 кабілів<ref name="zBwZAAAAIAAJ 115">{{Ouvrage|langue=français|auteur1=|titre=Revue des deux mondes: R2M, Volume 62|passage=115|lieu=|éditeur=Soc. de la Revue des Deux Mondes|année=1 janvier 1866|pages totales=1 138|isbn=|lire en ligne=https://books.google.fr/books?id=zBwZAAAAIAAJ&pg=PA115&dq=dans+le+principe,+kabyles+aussi+bien+qu'Arabes&hl=fr&sa=X&ved=0ahUKEwiIsvXEmrjTAhVHQBoKHbaaA68Q6AEIJzAA#v=onepage&q=dans%20le%20principe%2C%20kabyles%20aussi%20bien%20qu'Arabes&f=false}}</ref><br/>1500 османів<br/> 800 аркебузирів<br/>16 галер
|casualties1 = Невідомі
|casualties1 = Невідомі
|casualties2 = Невідомі
|casualties2 = Невідомі
}}
}}
'''Захоплення Алжиру''' в 1516 році&nbsp;— захоплення міста [[Алжир]] на узбережжі [[Середземне море|Середземного моря]] в [[Магриб|Магрибі]] [[Берберські корсари|берберськими корсарами]] на чолі з братами [[Арудж-реїс]]ом і [[Хайр ад-Дін Барбаросса|Хизир-реїсом]], що супроводжувалось вбивством його попереднього правителя Саліма аль-Тумі, який перебував у васальних відносинах з іспанцями.
'''Захоплення Алжиру''' в 1516 році&nbsp;— захоплення міста [[Алжир]] на узбережжі [[Середземне море|Середземного моря]] в [[Магриб]] [[Берберські корсари|берберськими корсарами]] на чолі з братами [[Арудж-реїс]]ом і [[Хайр ад-Дін Барбаросса|Хизир-реїсом]], що супроводжувалось вбивством його попереднього правителя Саліма аль-Тумі, який перебував у васальних відносинах з іспанцями.


== Передумови ==
== Передумови ==
Рядок 26: Рядок 26:
== Захоплення Алжиру ==
== Захоплення Алжиру ==
[[Файл:Munster Algiers.tif|ліворуч|міні|Алжир на гравюрі Антуана дю Пінета (1564)]]
[[Файл:Munster Algiers.tif|ліворуч|міні|Алжир на гравюрі Антуана дю Пінета (1564)]]
Після смерті [[Фернандо II (король Арагону)|Фернандо Арагонського]] в січні 1516 року, Салім аль-Тумі запросив братів корсарів [[Арудж-реїс|Арудж]]а і [[Хайр ад-Дін Барбаросса|Хизира]] Барбаросс, які мали свою базу на острові [[Джерба]] біля Тунісу допомогти позбутись іспанців.
Після смерті [[Фернандо II (король Арагону)|Фернандо Арагонського]] в січні 1516 року, Салім аль-Тумі запросив братів корсарів [[Арудж-реїс|]] і [[Хайр ад-Дін Барбаросса|Хизира]] Барбаросс, які мали свою базу на острові [[Джерба]] біля Тунісу допомогти позбутись іспанців.


Арудж зібрав флот з 60 [[Галіот|галіотів]] під командуванням свого брата [[Хайр ад-Дін Барбаросса|Хизира]] та армію чисельністю приблизно 6 тисяч людей, в яку входили допоміжні османські загони<ref name="Ring" />, і рушив уздовж узбережжя з Тунісу до Алжиру. По дорозі він зробив зупинку в [[Джиджель|Джиджелі]], де якийсь Кара-Хасан створив маленький емірат. Замість вступу в союз з Кара-Хасаном, Арудж убив його, а його армію і флот приєднав до своїх військ.
Арудж зібрав флот з 60 [[]] під командуванням свого брата [[Хайр ад-Дін Барбаросса|Хизира]] та армію чисельністю приблизно 6 тисяч людей, в яку входили допоміжні османські загони<ref name="Ring" />, і рушив уздовж узбережжя з Тунісу до Алжиру. По дорозі він зробив зупинку в [[Джиджель|Джиджелі]], де якийсь Кара-Хасан створив маленький емірат. Замість вступу в союз з Кара-Хасаном, Арудж убив його, а його армію і флот приєднав до своїх військ.


Після прибуття до Алжиру, де місцеве населення напочатку з ентузіазмом вітало прибуття Аруджа<ref>{{Cite book
Після прибуття до Алжиру, де місцеве населення напочатку з ентузіазмом вітало прибуття Аруджа<ref>{{Cite book
Рядок 48: Рядок 48:
|page=313
|page=313
|isbn=9782707152312
|isbn=9782707152312
}}</ref> та оголосив себе новим султаном Алжиру. Жителі Алжиру розпочали секретні переговори з іспанським гарнізоном Пеньйон-де-Алжиру з метою повалення нового султана, але Арудж, дізнавшись про змову, захопив найвидатніших громадян у міській мечеті після п'ятничної молитви, після чого стратив головних змовників у на очах мешканців міста. Фортеця на острові Пеньйон-де-Алжир так і залишилась в іспанському володінні.
}}</ref> та оголосив себе новим султаном Алжиру. Жителі Алжиру розпочали секретні переговори з іспанським гарнізоном Пеньйон-де-Алжиру з метою повалення нового султана, але Арудж, дізнавшись про змову, захопив найвидатніших громадян у міській мечеті після п'ятничної молитви, після чого стратив головних змовників у на очах мешканців міста. Фортеця на острові Пеньйон-де-Алжир так і залишилась в іспанському володінні.


== Наслідки ==
== Наслідки ==
Рядок 55: Рядок 55:
Хизир-реїс (майбутній [[Хайр ад-Дін Барбаросса]]) став наступником Аруджа на посаді правителя Алжиру після того, як його брат загинув в 1518 році у бою проти іспанців під час [[Битви за Тлемсен (1517-1518)|боротьби за Тлемсен]] і утримував місто до 1524 року.
Хизир-реїс (майбутній [[Хайр ад-Дін Барбаросса]]) став наступником Аруджа на посаді правителя Алжиру після того, як його брат загинув в 1518 році у бою проти іспанців під час [[Битви за Тлемсен (1517-1518)|боротьби за Тлемсен]] і утримував місто до 1524 року.


Захоплення Алжиру та інших міст [[Заяніди|заянідської]] держави османськими корсарами в 1516-1517 роках стало можливим в результаті їх підтримки османським султаном [[Селім I|Селімом I.]] Ця підтримка припинилась зі смертю Селіма в 1520&nbsp;році, в результаті чого в 1524 році Хизир Барбаросса втратив місто на користь місцевого ватажка [[Кабіли|кабілів]]<ref name="Houtsma"/> і відступив зі своїм загоном до алжирського міста [[Джиджель]]<ref name="Garnier 20">Garnier, p.20</ref>. Після того, як з початком османсько-габсбурзької війни в Європі султан [[Сулейман I Пишний|Сулейман І]] відновив османську підтримку супротивників Габсбургів в [[Магриб|Магрибі]], Хизир Барбаросса повернувся і остаточно [[Захоплення Пеньйон-де-Алжира (1529)|захопив Алжир і Пеньйон-де-Алжир]] у іспанців в 1529 році,
Захоплення Алжиру та інших міст [[Заяніди|заянідської]] держави османськими корсарами в роках стало можливим в результаті їх підтримки османським султаном [[Селім I|Селімом I.]] Ця підтримка припинилась зі смертю Селіма в 1520&nbsp;році, в результаті чого в 1524 році Хизир Барбаросса втратив місто на користь місцевого ватажка [[Кабіли|кабілів]]<ref name="Houtsma"/> і відступив зі своїм загоном до алжирського міста [[Джиджель]]<ref name="Garnier 20">Garnier, p.20</ref>. Після того, як з початком османсько-габсбурзької війни в Європі султан [[Сулейман I Пишний|Сулейман І]] відновив османську підтримку супротивників Габсбургів в [[Магриб]], Хизир Барбаросса повернувся і остаточно [[Захоплення Пеньйон-де-Алжира (1529)|захопив Алжир і Пеньйон-де-Алжир]] у іспанців в 1529 році,


== Див. також ==
== Див. також ==


* [[Битви за Тлемсен (1517-1518)|Битви за Тлемсен (1517—1518)]]
* [[Битви за Тлемсен (1517-1518)|Битви за Тлемсен (1517—1518)]]
*[[Захоплення Пеньйон-де-Алжира (1529)]]
*[[Захоплення Пеньйон-де-Алжира (1529)]]
* [[Захоплення Туніса (1534)]]
* [[Захоплення Туніса (1534)]]


Рядок 69: Рядок 69:
* Джон Норвич «Срединное море. История Средиземноморья»,&nbsp;— Москва, АСТ, 2010. ISBN 978-5-17-052189-0 {{ref-ru}}
* Джон Норвич «Срединное море. История Средиземноморья»,&nbsp;— Москва, АСТ, 2010. ISBN 978-5-17-052189-0 {{ref-ru}}


{{DEFAULTSORT:Алжир}}
[[Категорія:1516 в Африці]]
[[Категорія:1516 в Африці]]
[[Категорія:Конфлікти в 1516]]
[[Категорія:Конфлікти в 1516]]

Поточна версія на 11:23, 7 вересня 2023

Захоплення Алжира (1516)
Арудж і Хизир Барбаросси. Середньовічна гравюра
Арудж і Хизир Барбаросси. Середньовічна гравюра

Арудж і Хизир Барбаросси. Середньовічна гравюра
Дата: 1516
Місце: Алжир
Результат: Захоплення заянідського Алжиру османськими корсарами
Сторони
Емір Заянідського Алжиру Салім аль-Тумі Османські корсари на чолі з братами Барбаросса
Командувачі
Салім аль-Тумі Арудж-реїс
Хизир Барбаросса
Військові сили
Невідомі 5000 кабілів[1]
1500 османів
800 аркебузирів
16 галер
Втрати
Невідомі Невідомі

Захоплення Алжиру в 1516 році — захоплення міста Алжир на узбережжі Середземного моря в Магрибі берберськими корсарами на чолі з братами Арудж-реїсом і Хизир-реїсом, що супроводжувалось вбивством його попереднього правителя Саліма аль-Тумі, який перебував у васальних відносинах з іспанцями.

Передумови

[ред. | ред. код]

У 1510 році іспанці захопили невеликчкий острівець Пеньйон-де-Алжир, що лежить навпроти міста Алжир на африканському узбережжі Середземного моря та змусили місцевого правителя — еміра Саліма аль-Тумі (Селім-бін-Теумі) укласти договір про визнання васалітету і сплату данини[2][3]. На острові Пеньйон-де-Алжир були збудовані укріплення та розміщено іспанський гарнізон із 200 осіб. Саліму аль-Тумі довелося відвідати Іспанію, щоб на місці скласти присягу на вірність Фернандо Арагонському .

Захоплення Алжиру

[ред. | ред. код]
Алжир на гравюрі Антуана дю Пінета (1564)

Після смерті Фернандо Арагонського в січні 1516 року, Салім аль-Тумі запросив братів корсарів Аруджа і Хизира Барбаросс, які мали свою базу на острові Джерба біля Тунісу допомогти позбутись іспанців.

Арудж зібрав флот з 60 галіотів під командуванням свого брата Хизира та армію чисельністю приблизно 6 тисяч людей, в яку входили допоміжні османські загони[2], і рушив уздовж узбережжя з Тунісу до Алжиру. По дорозі він зробив зупинку в Джиджелі, де якийсь Кара-Хасан створив маленький емірат. Замість вступу в союз з Кара-Хасаном, Арудж убив його, а його армію і флот приєднав до своїх військ.

Після прибуття до Алжиру, де місцеве населення напочатку з ентузіазмом вітало прибуття Аруджа[4], він протягом трьох тижнів вів обстріл іспанської фортеці на острові Пеньйон-де-Алжир, але не зміг досягнути помітного успіху. Тоді Арудж убив Селіма, пояснюючи це його співпрацею з іспанцями[5] та оголосив себе новим султаном Алжиру. Жителі Алжиру розпочали секретні переговори з іспанським гарнізоном Пеньйон-де-Алжиру з метою повалення нового султана, але Арудж, дізнавшись про змову, захопив найвидатніших громадян у міській мечеті після п'ятничної молитви, після чого стратив головних змовників у на очах мешканців міста. Фортеця на острові Пеньйон-де-Алжир так і залишилась в іспанському володінні.

Наслідки

[ред. | ред. код]

Після захоплення міста Аруджем і вбивства лояльного іспанця�� правителя, іспанці організували декілька експедицій для звільнення міста від корсарів та османського загону — першу на чолі з Дієго де Вера в 1516 році, а згодом другу на чолі з Уго де Монкада в 1519 р, але обидві експедиції закінчились для іспанців невдало[3].

Хизир-реїс (майбутній Хайр ад-Дін Барбаросса) став наступником Аруджа на посаді правителя Алжиру після того, як його брат загинув в 1518 році у бою проти іспанців під час боротьби за Тлемсен і утримував місто до 1524 року.

Захоплення Алжиру та інших міст заянідської держави османськими корсарами в 1516—1517 роках стало можливим в результаті їх підтримки османським султаном Селімом I. Ця підтримка припинилась зі смертю Селіма в 1520 році, в результаті чого в 1524 році Хизир Барбаросса втратив місто на користь місцевого ватажка кабілів[3] і відступив зі своїм загоном до алжирського міста Джиджель[6]. Після того, як з початком османсько-габсбурзької війни в Європі султан Сулейман І відновив османську підтримку супротивників Габсбургів в Магрибі, Хизир Барбаросса повернувся і остаточно захопив Алжир і Пеньйон-де-Алжир у іспанців в 1529 році,

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Revue des deux mondes: R2M, Volume 62, Soc. de la Revue des Deux Mondes, 1 janvier 1866 (онлайн-версія), p. 115
  2. а б International Dictionary of Historic Places: Middle East and Africa Trudy Ring p.54
  3. а б в E.J. Brill's first encyclopaedia of Islam, 1913—1936 by Martijn Theodoor Houtsma p.258
  4. Kaddache, Mahfoud (1992). L'Algérie durant la période ottomane. Alger: Alger : O.P.U. с. 8.
  5. Meynier, Gilbert (2010). L’Algérie, cœur du Maghreb classique. Paris: La Découverte. с. 313. ISBN 9782707152312.
  6. Garnier, p.20

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Джон Норвич «Срединное море. История Средиземноморья», — Москва, АСТ, 2010. ISBN 978-5-17-052189-0 (рос.)