Брандкугель
Брандкугель (нім. Brandkugel, від нім. Brand — пожежа, та нім. Kugel — ядро) — різновид запалювальних снарядів, що застосовувався в гладкоствольній артилерії, начинявся запалювальною речовиною й був призначений для підпалювання ворожих таборів, міст або флоту тощо, а також поверхонь в районі розташування противника для ураження його живої сили.
Див. також
- Запалювальна речовина
- Осколково-запалювальний снаряд
- Запалювальний снаряд
- Килимові бомбардування
- Запалювальна зброя
Джерела
Посилання
|