Османський напад на Балеарські острови (1501)
Османський рейд на Балеарські острови 1501 року — напад на острови Балеарського архіпелагу флоту Османської імперії на чолі з адміралом Кемаль-реїсом[1]. Цей напад поєднувався з атаками на італійські острови Сардинія та Піаноза.
Напад на Балеарські острови 1501 року відбувся вслід за першими рейдами османів у західному Середземномор'ї, що здійснювались в кінці XV ст. у відповідь на напад католицьких королів Кастилії та Арагону — Ізабелли та Фернандо на Гранадський емірат — останній мусульманський анклав на Піренеях. Еміри Гранади, які не могли самостійно протистояти проти Кастилії і Арагону[1] неодноразово звертались до найпотужніших мусульманських держав — Мамелюцького султанату в Єгипті і Османської імперії по допомогу в їх боротьбі. На це прохання османський султан Баязид II направив флот на чолі з Кемаль-реїсом для нападу на узбережжя Іспанії у 1487 і в 1492 роках. Після падіння Гранади в 1492 році, османський флот був використаний для порятунку біженців і переправлення їх на узбережжя Північної Африки.
Побічним ефектом рейду стало те, що в османський полон потрапив іспанський моряк, у якого була з собою одна з ранніх карт Колумба[2].
Див. також
Примітки
- ↑ а б An Historical Geography of the Ottoman Empire p.99
- ↑ «The Ottoman navy was built up by incorporating pirates, both Christian and Muslim, who raided as far west as the Balearic islands in 1501 — one of the results of which was the capture from a Spanish sailor of an early map of Columbus.» in Turks and Greeks: neighbours in conflict, Vamik D. Volkan, Norman Itzkowitz, Eothen Press, 1994, p.40