Боришківці (Кам'янець-Подільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.
село Боришківці
Країна Україна Україна
Область Хмельницька
Район Кам'янець-Подільський
Громада Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA68020230030069958
Основні дані
Засноване 1405
Населення 508
Площа 1,412 км²
Густота населення 359,77 осіб/км²
Поштовий індекс 32318
Географічні дані
Географічні координати 48°42′48″ пн. ш. 26°41′05″ сх. д. / 48.71333° пн. ш. 26.68472° сх. д. / 48.71333; 26.68472Координати: 48°42′48″ пн. ш. 26°41′05″ сх. д. / 48.71333° пн. ш. 26.68472° сх. д. / 48.71333; 26.68472
Середня висота
над рівнем моря
309 м
Місцева влада
Адреса ради 32309, Хмельницька область, Кам’янець-Подільський район, с. Слобідка-Кульчієвецька
Карта
Боришківці. Карта розташування: Україна
Боришківці
Боришківці
Боришківці. Карта розташування: Хмельницька область
Боришківці
Боришківці
Мапа
Мапа

Бори́шківці — село в Україні, у Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Назва

За переказами місцевих жителів, Боришківці здобули свою назву від першого поселенця чи засновника села — якогось Бориса, якого називали Боришком.

Географія

Подільське село Боришківці розташоване в південо-західній частині України за 7,5 кілометрів автодорогами від Кам’янця-Подільського. В північно-східному напрямку село межує з лісовим масивом, на північно-західній стороні околиці села розташована «Товтра Висока», з якої відкривається чудовий краєвид на довколишню місцевість.

Клімат

Боришківці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.

Історія

Національний банк репресованих
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

На околиці Боришківців проходить Траянів вал Подністров'я.

Перша згадка в письмових документах — 1405 рік. В цей рік Іоанн Руталт (Рутальт) і Лаврентій Шульк (Шулька) отримали від польського короля Владислава II Ягайла три подільські села. Це Боришківці, Княже та Кульчіївці. Взамін нові власники цих сіл зобов’язувалися служити Ка­м’янецькому замкові.[1]

Церква Різдва Богородиці заснована в 1722 році – дерев’яна триверха споруда. Під час ремонту 1752 року перероблена на одно-верху.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.

В 19321933 селяни села пережили Голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

З 1991 року в складі незалежної України.

6 листопада 2005 року урочисто відзначено 600-річчя села.

З 14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

У травні 2023 року віряни релігійної громади церкви Ікони Божої Всіх Скорботних Радість у селі Боришківці на зборах одностайно підтримали перехід до Православної Церкви України.[3] Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою. Для успішного розвитку держави і суспільства має бути своя незалежна церква, єдина мова, віра та міцна армія.

Населення

За даними на 1998 рік: дворів — 231, мешканців — 538.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 505 осіб.[4]

Згідно перепису 2015 року селі проживало 523 особи, населення села збільшилось на 3,56 % порівняно зі 2001 роком та скоротилось 2,79 % з 1998.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,21 %
російська 0,79 %

Економіка

  • ТОВ «Деметра-2010» — фермерське господарство.

Школа

1884 року в Боришківцях відкрито однокласне народне училище Міністерства народної освіти.

1 вересня 1976 року відкрито нову школу (добудовану до старої). Діти із двозмінного навчання перейшли на однозмінне. Сьогодні в селі загальноосвітня школа I—II ступенів.

У 1975—1980 роках у школі вчителем математики працював подільський краєзнавець Олег Будзей.

Релігія

  • Церква Ікони Божої Всіх Скорботних Радість (ПЦУ)

Відомі люди

У селі народилися:

Восени 2006 року головну вулицю села названо іменем Григорія Костюка.

Природоохоронні території

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Поблизу села на північно-західній околиці знаходиться «Товтра Висока».

Світлини

Див. також

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки

  1. СЕЛО БОРИШКІВЦІ
  2. ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
  3. На Хмельниччині ще дві парафії перейшли до ПЦУ.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Література

  • Будзей О. Коли Бориш ще не був Борисом // Подолянин. — 2005. — 11 листопада. — С. 5.
  • Гарнага І. Звідки пішла назва. Бабшин. Барвінкове. Боришківці // Прапор Жовтня. — 1971. — 7 серпня. — С. 4.
  • Криськова О. Нова школа // Прапор Жовтня. — 1976. — 7 вересня. — С. 4.
  • Боришковцы // Сецинский Е. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд. — Каменец-Подольский, 1895. — С. 110—114. (рос.)
  • Боришковцы // Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква, 2009. — С. 335—336.

Посилання