Боришківці (Кам'янець-Подільський район)
| село Боришківці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька |
| Район | Кам'янець-Подільський |
| Громада | Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA68020230030069958 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1405 |
| Населення | 508 |
| Площа | 1,412 км² |
| Густота населення | 359,77 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32318 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°42′48″ пн. ш. 26°41′05″ сх. д. / 48.71333° пн. ш. 26.68472° сх. д.Координати: 48°42′48″ пн. ш. 26°41′05″ сх. д. / 48.71333° пн. ш. 26.68472° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
309 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32309, Хмельницька область, Кам’янець-Подільський район, с. Слобідка-Кульчієвецька |
| Карта | |
  Боришківці | |
 Боришківці | |
| Мапа | |
| |
Бори́шківці — село в Україні, у Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Назва
За переказами місцевих жителів, Боришківці здобули свою назву від першого поселенця чи засновника села — якогось Бориса, якого називали Боришком.
Географія
Подільське село Боришківці розташоване в південо-західній частині України за 7,5 кілометрів автодорогами від Кам’янця-Подільського. В північно-східному напрямку село межує з лісовим масивом, на північно-західній стороні околиці села розташована «Товтра Висока», з якої відкривається чудовий краєвид на довколишню місцевість.
Клімат
Боришківці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.
Історія
На околиці Боришківців проходить Траянів вал Подністров'я.
Перша згадка в письмових документах — 1405 рік. В цей рік Іоанн Руталт (Рутальт) і Лаврентій Шульк (Шулька) отримали від польського короля Владислава II Ягайла три подільські села. Це Боришківці, Княже та Кульчіївці. Взамін нові власники цих сіл зобов’язувалися служити Кам’янецькому замкові.[1]
Церква Різдва Богородиці заснована в 1722 році – дерев’яна триверха споруда. Під час ремонту 1752 року перероблена на одно-верху.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
6 листопада 2005 року урочисто відзначено 600-річчя села.
З 14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
У травні 2023 року віряни релігійної громади церкви Ікони Божої Всіх Скорботних Радість у селі Боришківці на зборах одностайно підтримали перехід до Православної Церкви України.[3] Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою. Для успішного розвитку держави і суспільства має бути своя незалежна церква, єдина мова, віра та міцна армія.
Населення
За даними на 1998 рік: дворів — 231, мешканців — 538.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 505 осіб.[4]
Згідно перепису 2015 року селі проживало 523 особи, населення села збільшилось на 3,56 % порівняно зі 2001 роком та скоротилось 2,79 % з 1998.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,21 % |
| російська | 0,79 % |
Економіка
- ТОВ «Деметра-2010» — фермерське господарство.
Школа
1884 року в Боришківцях відкрито однокласне народне училище Міністерства народної освіти.
1 вересня 1976 року відкрито нову школу (добудовану до старої). Діти із двозмінного навчання перейшли на однозмінне. Сьогодні в селі загальноосвітня школа I—II ступенів.
У 1975—1980 роках у школі вчителем математики працював подільський краєзнавець Олег Будзей.
Релігія
- Церква Ікони Божої Всіх Скорботних Радість (ПЦУ)
Відомі люди
У селі народилися:
- Григорій Олександрович Костюк (1902—2002) — літературознавець.
- Володимир Максимович Перепелюк (1910—2000) — сценічний кобзар, бандурист..
Восени 2006 року головну вулицю села названо іменем Григорія Костюка.
Природоохоронні території
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Поблизу села на північно-західній околиці знаходиться «Товтра Висока».
Світлини
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки
- ↑ СЕЛО БОРИШКІВЦІ
- ↑ ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- ↑ На Хмельниччині ще дві парафії перейшли до ПЦУ.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Література
- Будзей О. Коли Бориш ще не був Борисом // Подолянин. — 2005. — 11 листопада. — С. 5.
- Гарнага І. Звідки пішла назва. Бабшин. Барвінкове. Боришківці // Прапор Жовтня. — 1971. — 7 серпня. — С. 4.
- Криськова О. Нова школа // Прапор Жовтня. — 1976. — 7 вересня. — С. 4.
- Боришковцы // Сецинский Е. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд. — Каменец-Подольский, 1895. — С. 110—114. (рос.)
- Боришковцы // Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква, 2009. — С. 335—336.
Посилання
- Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України[недоступне посилання з лютого 2019]
- Погода в селі Боришківці [Архівовано 2 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Погода в Україні.
- Земляки повертаються… вулицями
- Сьогодні — Боришківці, завтра — Горішківці? [Архівовано 22 січня 2018 у Wayback Machine.] — Кам'янецький часопис КлюЧ, 2017-03-24
| |||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |