Сібель Кекіллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.
Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробила користувачка Ainotoerni (внесок, журнали) о 09:15 UTC (615 хвилин тому).
Сібель Кекіллі
нім. Sibel Kekilli
Сібель Кекіллі на 74-му Берлінському кінофестивалі у 2024 році
Народилася16 червня 1980(1980-06-16)[2][3][4] (44 роки)
Гайльбронн, Штутгарт, Баден-Вюртемберг, ФРН[2]
Громадянство Німеччина
Релігіяіслам
Діяльністьакторка
Роки діяльності2004 — тепер. час
IMDbnm1402546
Нагороди та премії
CMNS: Сібель Кекіллі у Вікісховищі

Сібéль Кекі́ллі (нім. Sibel Kekilli; нар. 16 червня 1980 року, Гайльбронн, Баден-Вюртемберг, Німеччина) — німецька акторка[5] турецького походження. Стала відомою завдяки головній ролі у фільмі режисера Фатіха Акіна «Головою об стіну» (2004), удостоєному низки кінематографічних нагород. Подальшу популярність їй принесла роль Шаї у телесеріалі HBO «Гра престолів» (з 2011) та роль Сари Брандт у німецькому телесеріалі «Місце злочину». За свою акторську гру Сібель була двічі нагороджена Німецькою кінопремїєю та була відзначена як найкраща акторка на фестивалі Трайбека у 2010 році.

Ранні роки

Сібель Кекіллі народилася 16 червня 1980 року у місті Гайльбронн у родині робітника та прибиральниці[6]; вона також має сестру-близнючку та двох молодших братів[7]. Її батьки приїхали до Німеччини у 1977 році[8] із села у турецькій провінції Кайсері[9], й Кекіллі описує їх як «відносно сучасних мусульманських батьків»[10].

Після закінчення школи з відмінними результатами Кекіллі пройшла навчання на програмі підготовки сертифікованих адміністративних працівників та згодом працювала у міській адміністрації Гайльбронна[11][12].

У 2002 році Сібель переїхала до Ессена, де працювала зокрема охоронцем, прибиральницею, офіціанткою, менеджером нічного клубу, продавчинею і фотомоделлю[13], а також знімалася у порнографічних фільмах[14][15].

Карʼєра

Сібель Кекіллі у 2006 році

У серпні 2002 року[16] в Кельні Сібель зустріла кастинг-агентку, яка запитала дівчину, чи не хотіла б вона зіграти роль у фільмі режисера Фатіха Акіна «Головою об стіну»[17]. Та погодилася і пройшла кастинг на головну жіночу роль в фільмі, яку здобула, обійшовши 350 претенденток. На Берлінале у 2004 році фільм «Головою об стіну» отримав Золотого ведмедя та Європейський кіноприз у Барселоні як найкращий європейський фільм 2004 року; Кекіллі також отримала низку нагород за свою акторську гру.

Через два дні після. тріумфу кінострічки на Берлінале німецька газета Bild на першій шпальті розповіла, що у 20-річному віці Сібель Кекіллі під низкою псевдонімів працювала порноакторкою, і ця інформація швидко поширилася далі[18][19][20]. У грудні 2004 року Німецька рада у справах преси (нім. Deutscher Presserat) засудив публікацію репортажу як порушення особистих прав Кекіллі та приниження людської гідності акторки[21][22][23]. Оприлюдненняц цієї інформації призвело й до того, що батьки Сібель обірвали всі контакти з нею[24].

Після того Сібель Кекіллі взяла участь й у кількох міжнародних фільмах: наприклад, за свою першу головну роль у турецькому художньому фільмі, який мав назву Eve Dönüş (Повернення додому, 2006), Сібель удостоїлась нагороди як найкраща акторка на найважливішому кінофестивалі Туреччини в Анталії.

Її першою головною роллю стала роль у кінострічці Die Fremde (Чужа), що була представлена на Берлінале 2010 року. За цю роль Кекіллі не лише отримала премію Бернгарда Вікі, премію за найкращу акторську гру на кінофестивалі Туреччина/Німеччина та Німецьку кінопремію вдруге, а й була відзначена як найкраща акторка на кінофестивалі Трайбека в Нью-Йорку.

Сібель Кекіллі у 2017 році

У минулому акторка неодноразово висловлювалася про своє бажання не стати заручницею ролей винятково жінок турецького походження.[25] Запобігти цьому їй допомогла зокрема роль Сари Брандт у німецькому телевізійному серіалі «Місце злочину» з 2010 по 2017 роки, а також роль повії Шаї у серіалі HBO «Гра престолів», знятому за серією романів Джорджа Р.Р. Мартіна «Пісня льоду й полумʼя»[26]. У 2017 році Кекіллі покинула серіал «Місце злочину», щоб мати більше часу для інших ролей та проєктів[27][28].

Окрім цього, Сібель Кекіллі озвучує аудіокниги. У рамках проєкту «Сильні голоси» (нім. Starke Stimmen), організованого німецьким жіночим журналом Brigitte, у 2005 році Кекіллі озвучила роман Джейн Остін «Чуття і чуттєвість».

Приватне життя

Фільмографія

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2004 ф Головою об стіну Gegen die Wand Сібель Ґюнер
2004 ф Kebab Connection Kebab Connection італійка
2006 ф Зимова подорож Winterreise Лейла
2006 ф Фей Ґрім Fay Grim консьєржка
2006 ф Останній рух руки Der letzte Zug Рут Цильберманн
2006 ф Повернення додому Eve Dönüş Есма
2008 с Нічна зміна Nachtschicht Лайла
2009 ф На вулиці Pihalla Лаура
2010 с Жага Gier Надя Гартманн (2 епізоди)
2010 ф Чужа Die Fremde / Ayrılık Умай
2010 с Інспектор і море Der Kommissar und das Meer Івонн Бауманн
2010 с Стамбульський відділ вбивств Mordkommission Istanbul Фатма Бенлі (1 епізод)
2010—2017 с Місце злочину Tatort Сара Брандт (14 епізодів)
2011—2014 с Гра престолів Game of Thrones Шая (20 епізодів)
2011 ф Що за хлопець? What a Man Неле
2012 ф Чоловіки Емдена Die Männer der Emden Саліма Бей
2015—2017 с Пари Paare пацієнтка (4 епізоди)
2016 с Інспектор Боровскі Inspector Borowski Сара Брандт (9 епізодів)
2017 с Брат: Чорна сила Bruder: Schwarze Macht Сібель (4 епізоди)
2017 с Вулиця Сезам Sesamstraße Сібель (1 епізод)
2018 с Кулі Bullets Мадіна Табурова / Заміра Ходжа (10 епізодів)
2019 ф Берлін, я люблю тебе Berlin, I Love You Ясіль
2019 ф Німеччина — це... Дім[29] Deutschland ist... Heim
2020 ф Лисиця у норі Fuchs im Bau Тара Кетабі
2021 тф Морські вогні Meeresleuchten Ніна Базелау
2022 ф Темна ніч Karanlık Gece Сирма
2023 с Свобода — єдине, що має значення Freiheit ist das Einzigste, was zählt Уллі

Нагороди

Нагороди і номінації
Рік Нагорода Категорія Фільм або серіал Результат Примітки
2004
Бамбі
 		Зірка, що сходить Головою об стіну Перемога
Європейський кіноприз
 		Найкраща акторка Головою об стіну Номінація
Німецька кінопремія
 		Найкраща жіноча роль Головою об стіну Перемога
New Faces Award
 		Найкраща акторка Головою об стіну Перемога
Кінофестиваль Туреччина/Німеччина в Нюрнберзі
 		Найкраща акторка Головою об стіну Перемога
Undine Award
 		Найкраща молода акторка Головою об стіну Перемога
2005
Міжнародний кінофестиваль в Санта-Барбарі
 		Найкраща жіноча роль Головою об стіну Перемога
2006
Антальський міжнародний кінофестиваль
 		Найкраща акторка Повернення додому Перемога
2010
Європейський кіноприз
 		Найкраща акторка Чужа Номінація
Асоціація кінокритиків Німеччини
 		Найкращий фільм Чужа Перемога
Німецька кінопремія
 		Найкраща жіноча роль Чужа Перемога
Міжнародний кінофестиваль в Марракеші
 		Найкраща акторка Чужа Перемога разом з Автандилом Тетрадзе
Фестиваль нового кіно в Монреалі
 		Найкраща акторка Чужа Перемога
Найкраща акторка — вибір публіки Чужа Перемога
Мюнхенський кінофестиваль
 		Найкраща акторка Чужа Перемога
Кінофестиваль Туреччина/Німеччина в Нюрнберзі
 		Найкраща акторка Чужа Перемога
Фестиваль Трайбека
 		Найкраща акторка[30] Чужа Перемога
2011
Спілка кінокритиків Німеччини
 		Найкраща акторка Чужа Перемога
2012
Bavarian TV Awards
 		Найкраща акторка в серіалі або міні-серіалі Місце злочину Номінація епізод «Боровскі та жінка у вікні»
2014
Премія гільдії кіноакторів США
 		Найкращий акторський склад у драматичному серіалі Гра престолів Номінація

Примітки

  1. ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #129999679 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ Filmportal.de — 2005.
  4. ↑ Munzinger Personen
  5. ↑ Malzahn, Claus Christian (6 березня 2007). Schauspielerin Sibel Kekilli: "Ich bin mir sicher, dass ich irgendwann aus Deutschland wegziehe". Der Spiegel. Процитовано 23 червня 2024.
  6. ↑ Johanna Adorján: Es ist mein Leben. Frankfurter Allgemeine Zeitung, 23 лютого 2004
  7. ↑ Шаблон:Munzinger
  8. ↑ Архівна копія на сайті Wayback Machine. des Gesprächs mit Kekilli bei Beckmann, 8 березня 2004; дата доступу 24 червня 2024
  9. ↑ Moritz von Uslar: 100 Fragen an … Sibel Kekilli. Süddeutsche Zeitung Magazin, 18 червня 2004, с. 16
  10. ↑ Kerstin Holzer, Kayhan Özgenc: Alibi für Unterdrückung. Focus. 49, 2004 від 29 листопада 2004.
  11. ↑ Gerd Kempf: Heilbronnerin, die groß herauskommen wollte. In: Heilbronner Stimme. (stimme.de).
  12. ↑ Sibel Kekilli. Süddeutsche Zeitung. 12 липня 2020. Процитовано 24 червня 2024.
  13. ↑ Архівна копія на сайті Wayback Machine. Journal Frankfurt, 1 березня 2004 (Interview mit Tamara Amhoff-Windeler).
  14. ↑ Culture & Lifestyle: From Bare to Bear for Ex-Porn Queen, Deutsche Welle, 18 лютого 2004, процитовано 24 червня 2024
  15. ↑ At least six current or former porn stars have appeared in Game of Thrones. News.com.au. 9 квітня 2014. Процитовано 24 червня 2024.
  16. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Uslar2 не вказано текст
  17. ↑ Andreas Fasel: „Man erkennt sich“. In: Welt am Sonntag, 7. März 2004; Interview mit der Casterin Mai Seck
  18. ↑ Roland Kirbach: Zum Abschuss freigegeben. In: Christian Schertz, Thomas Schuler (Hrsg.): Rufmord und Medienopfer. Die Verletzung der persönlichen Ehre. Ch. Links Verlag, Berlin 2007, ISBN 978-3-86153-424-2, S. 197.
  19. ↑ http://www.liberation.fr/portrait/2004/07/19/islam-au-diable_486718. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |abruf= (можливо, |access-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |autor= (можливо, |author=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |datum= (можливо, |date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |hrsg= (можливо, |publisher=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |sprache= (можливо, |language=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titel= (можливо, |title=?) (довідка)
  20. ↑ http://www.faz.net/aktuell/gesellschaft/porno-industrie-der-dreh-mit-dem-sex-1144347.html. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |abruf= (можливо, |access-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |autor= (можливо, |author=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |datum= (можливо, |date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titel= (можливо, |title=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |werk= (можливо, |work=?) (довідка)
  21. ↑ Архівна копія на сайті Wayback Machine.
  22. ↑ Deutscher Presserat rügt "Bild"-Zeitung. In: SPIEGEL vom 2. Dezember 2004. Abgerufen am 11. Dezember 2023.
  23. ↑ Genugtuung für Sibel Kekilli. In: Frankfurter Allgemeine Zeitung vom 3. Dezember 2004. Abgerufen am 11. Dezember 2023.
  24. ↑ Sibel Kekilli Biografie, Yahoo Movies (нім.), архів оригіналу за 22 February 2010, процитовано 5 December 2009
  25. ↑ Архівна копія на сайті Wayback Machine. news.de, 6. August 2010
  26. ↑ http://grrm.livejournal.com/168824.html. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |abruf= (можливо, |access-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |autor= (можливо, |author=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |datum= (можливо, |date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |hrsg= (можливо, |publisher=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |sprache= (можливо, |language=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titel= (можливо, |title=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |werk= (можливо, |work=?) (довідка)
  27. ↑ Interview in: Gala, am 19. Juni 2017, abgerufen am 23. Januar 2018
  28. ↑ Sibel Kekilli verlässt den Kieler „Tatort“. Frankfurter Allgemeine Zeitung(FAZ). 2 лютого 2017. Процитовано 26 березня 2018.
  29. ↑ Die meisten, die sie hassen, sind Türken: Sibel Kekilli schmeißt auf Instagram hin. TAG24. 20 серпня 2017. Процитовано 24 червня 2024.
  30. ↑ Duboff, Josh (29 квітня 2010). When We Leave Scores Top Honors at Tribeca Film Festival. Vulture – New York. Процитовано 26 червня 2024.

Посилання

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сібель_Кекіллі&oldid=42923098