Подільське (Кам'янець-Подільський район)
| село Подільське | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Староушицька селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1801 |
| Населення | 828 |
| Площа | 2,559 км² |
| Густота населення | 323,56 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32381 |
| Телефонний код | +380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічн�� координати | 48°42′00″ пн. ш. 26°58′00″ сх. д. / 48.70000° пн. ш. 26.96667° сх. д.Координати: 48°42′00″ пн. ш. 26°58′00″ сх. д. / 48.70000° пн. ш. 26.96667° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32380, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Подільське |
| Карта | |
  Подільське | |
 Подільське | |
| Мапа | |
| |
Поді́льське (колишня назва Привороття) — село в Україні, у Староушицькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Населення становить 828 осіб.
Історичній науці Подільське відоме своїми цінними археологічними пам'ятками, виявленими тут у другій половині XIX ст. Київською археологічною експедицією. Тут у великій кількості знайдені кам'яні знаряддя праці, посуд, виготовлені людиною розвинутої трипільської культури, що населяла Середнє Подністров'я 5 тис. років тому. Біля Подільського досліджено також руїни поселення періоду Київської Русі. Мабуть, з того часу й існує село.
Село Подільське розташоване в горбистій місцевості, яку з півночі на південь пересікає балка. По дну балки протікає струмок, що впадає в Жванець (Жванчик), праву притоку Ушиці. Через село проходить шосе Т 2303 Дунаївці-Стара Ушиця.
Поселення названо Привороттям тому, що воно було засноване поблизу воріт, встановлених на шляху при в'їзді у віковічний ліс, що вкривав береги Ушиці та її правих приток. Цей старовинний шлях був основним трактом, який зв'язував древнєруські міста Ушицю і Бакоту з іншими містами Галицько-Волинського князівства. А для того щоб виїхати з воріт, покликати треба було когос��, щоб відчинив ворота. Коли запитували чоловіка: «Куди їдеш ?» він відповідав: «Попри ворота». Звідси і пішла назва Привороття. В основі нового імені Подільське, лежить історико-географічна назва краю — Поділля.
Перша документальна згадка про Привороття відноситься до 1386 р. Тоді подільські князі Костянтин і Федір Коріятовичі дали якомусь Немирі грамоту на право володіння Бакотою, Привороттям та іншими сусідніми селами. Після загарбання західного Поділля шляхетською Польщею Привороття було королівською власністю, а з кінця XVIII ст. до скасування кріпосного права — казенним маєтком.
В радянські часи в селі розташовувався колгосп «Зоря».
На території сільради функціонують:
- ПОП «Зоря»,
- лісництво,
- відділення зв'язку,
- магазин,
- ФАП,
- філія відділення № 188 Ощадбанку України,
- ЗОШ 1-3 ступ.,
- Будинок культури,
- бібліотека,
- медпункт.
- Білкун Микола Васильович — український прозаїк, письменник-фантаст.
- Кукуруза Сергій Васильович — український і казахський художник-графік.
- Міхалевський Віталій Цезарійович — поет-романтик.
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (липень 2013) |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |