Біг (фільм, 1970)
Біг | |
|---|---|
| рос. Бег | |
.jpg) | |
| Жанр | кінороман |
| Режисер | Олександр Алов Володимир Наумов |
| Сценарист | Олександр Алов Володимир Наумов |
| У головних ролях | Людмила Савельєва Олексій Баталов Михайло Ульянов Тетяна Ткач Владислав Дворжецький Євген Євстигнєєв |
| Оператор | Леван Леван Георгійович Пааташвілі |
| Композитор | Микола Каретников |
| Художник | Олексій Пархоменко |
| Кінокомпанія | «Мосфільм» |
| Тривалість | 196 хв. |
| Мова | російська |
| Країна |  СРСР |
| Рік | 1970 |
| IMDb | ID 0065457 |
«Біг» (рос. «Бег») — російський радянський двосерійний фільм 1970 року, режисерів Олександра Алова і Володимира Наумова, знятий за мотивами творів Михайла Булгакова «Біг», «Біла гвардія» і «Чорне море».
1920 рік. Громадянська війна на Півдні Росії наближається до завершення. Після наступу Червоної армії в Криму починається вивід всіх, хто шукав порятунку від «проклятих днів» (за словами Івана Буніна) революції (1917 рік).
У цій страшній течії опиняються поруч найрізноманітніші люди — беззахисна Серафима Корзухіна і полкова дама Люська, приват-доцент Голубков і генерал Хлудов. Викинуті в «перегони тарганів» стамбульського (Туреччина) еміграційного життя, вони втрачають ґрунт під ногами. Останнім шансом врятувати Серафиму стає поїздка Голубкова і генерала Чарноти в Париж (Франція) — на розшуки її чоловіка, що втік. Поїздка приводить до вражаючих результатів.
- У головних ролях
- Людмила Савельєва — Серафима Володимирівна Корзухіна, дружина товариша міністра торгівлі
- Олексій Баталов — Сергій Павлович Голубков, приват-доцент Санкт-Петербурзького університету
- Михайло Ульянов — Григорій Лук'янович Чарнота, генерал
- Тетяна Ткач — Люська Корсакова
- Владислав Дворжецький — Роман Валер'янович Хлудов, генерал (прототип — генерал Слащов)
- Євген Євстигнєєв — Парамон Ілліч Корзухін, товариш міністра торгівлі Криму
- В ролях
- Роман Хомятов — Михайло Васильович Фрунзе, командувач Південним фронтом червоних
- Володимир Заманський — Баєв, командир червоного полку
- Микола Олялін — Крапілін, вістовий
- Бруно Фрейндліх — білий головнокомандувач (прототип — барон Петро Миколайович Врангель)
- Володимир Осєнєв — Тихий, білий контррозвідник
- Олександр Январьов — Голован, осавул (ад'ютант Хлудова)
- Володимир Басов — Артур Артурович, «цар тарганів»
- Тамара Логінова — Марія Костянтинівна, касир
- Олег Єфремов — білогвардійський полковник
- Альоша Наумов — Петька Щеглов
- Павло Шпрінгфельд — Скунський, білий контррозвідник
- Микола Сергєєв — трунар
- В епізодах
- Наталія Варлей — дівчинка з козою
- Павло Винник — білий контррозвідник
- Костянтин Воїнов — генерал Кравченко
- Михайло Глузський — білий штабс-капітан
- Микола Горлов — єпископ Африкан (прототип — єпископ Веніамін (Федченко))
- Мікаела Дроздовська — модистка
- Валерій Золотухін — естрадний співак
- Альфред Зінов'єв — Паїсій
- Наум Коржавін — шпрехшталмейстер стамбульського цирку
- Микола Кутузов — ігумен Кирилівського монастиря під Бериславом
- Дмитро Орловський — телеграфіст
- Юрій Потьомкін — мужик з похоронної команди
- Володимир Протасенко — комбриг
- Готліб Ронінсон — грек
- Георгій Свєтлані — професор з контрабасом
- Сергій Торкачевський — кадет
- Станіслав Хітров — Антуан Грищенко, слуга Корзухіна
- Микола Юдін — монах
- Анатолій Яббаров — солдат з трунами
- Автори сценарію:
- Режисери-постановники:
- Головний оператор: Леван Леван Георгійович Пааташвілі
- Головний художник: Олексій Пархоменко
- Художники:
- Наталя Пархоменко
- К. Степанов
- Композитор: Микола Каретников
Костюми: Лідія Нові
- Монтаж: Тамара Зуброва
- Звук: Роланд Казарян
- Літературний консультант: Олена Булгакова
- Військові консультанти:
- генерал армії Іван Павловський
- генерал-лейтенант Микола Осліковський
- генерал-майор М. Молотков
- Консультант по історичному костюму Марія Мерцалова
- Директор картини: Михайло Аміраджібі
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
