Москалівка (Кременецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Москалівка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Кременецький
Громада Лановецька мі��ька громада
Код КАТОТТГ UA61020090300081345
Облікова картка Москалівка 
Основні дані
Засноване 1582
Населення 582
Територія 2,23 км²
Густота населення 260,99 осіб/км²
Поштовий індекс 47454
Телефонний код +380 3549
Географічні дані
Географічні координати 49°45′16″ пн. ш. 26°07′35″ сх. д. / 49.75444° пн. ш. 26.12639° сх. д. / 49.75444; 26.12639 (Москалівка)Координати: 49°45′16″ пн. ш. 26°07′35″ сх. д. / 49.75444° пн. ш. 26.12639° сх. д. / 49.75444; 26.12639 (Москалівка)
Відстань до
районного центру
15 км
Місцева влада
Адреса ради 47402, Тернопільська обл., Кременецький р-н, м. Ланівці, вул. Незалежності, 34
Карта
Москалівка. Карта розташування: Україна
Москалівка
Москалівка
Москалівка. Карта розташування: Тернопільська область
Москалівка
Москалівка
Мапа
Мапа

CMNS: Москалівка у Вікісховищі

В'їзд у село
Церква Святого Димитрія Солунського
Будинок культури
Капличка
Сільська вулиця
Автобусна зупинка.
Став біля села

Москалі́вка — село в Україні, у Лановецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на півдні району. Знаходиться на відстані 1,5 км від села Плиска і 2,5 км від села Білозірка. До 2020 року центр Москалівської сільської ради, якій було підпорядковане також село Плиска. Поблизу Москалівки були хутори Відвід, Вірля, Захристя, Зелена Криниця, нині незаселені.

Населення — 597 осіб (2003).

Походження назви

[ред. | ред. код]

Існує кілька гіпотез, що обґрунтовують походження назви села:

  • походить від прізвища першого поселенця — легендарного Москаленка чи Москалевича;
  • від слова «москалі» — солдати армії Царства Московського, а згодом Російської імперії;
  • засновниками села були росіяни, а українці їх в той час називали «москалі».

Історія

[ред. | ред. код]

Писемні згадки

[ред. | ред. код]

Історичних джерел про виникнення і розвиток села виявлено небагато. Зокрема, є згадка про Москалівку в працях «Историко-статистическом описании Волынской епархии»[1], «Село Москаливка, как имение князя воеводы Троцкого упоминается в акте от 8 сентября 1582 года — в свидетельстве Степана Шараповича и Дмитрия Васильовича, селянина князя воеводы Троцкого о том, что Настасья Котовна не была законною женою Литого москвитянина Петра Вороновецкого». В писемних джерелах XIX століття населений пункт згадується як «Велика Москалівка».

Довідник «Історія Лановеччини»[2] свідчить, що раніше село входило до складу Білозірецької волості Кременецького повіту і практично 200 років знаходилося на російсько-австрійському кордоні. У 1570 році Москалівка належала Степану Шумському, в 1582 році — маєток князя-воєводи Троцького, а у 1583 — власність Івана Косинського.

Наприкінці XIX ст. тут нараховувалося 148 «димів» (будинків), де мешкало приблизно 1020 осіб, була дерев'яна церква, збудована у XVIII столітті, парафіяльна школа, яка діяла з 1850 року.

Українська Народна Республіка

[ред. | ред. код]

В 1917 село належало до Української Народної Республіки. Втім, внаслідок поразки національно-визвольних змагань, Західна Волинь, разом із Лановеччиною, потрапила під владу Польської Республіки.

Польська Республіка

[ред. | ред. код]

До 1939 року село перебуває у складі Польщі.

Радянська окупація

[ред. | ред. код]

В 1939 році Червона Армія окупує Москалівку і встановлює тут більшовицьку владу.

В 1941 році москалі організовують колгосп «Заповіт Ілліча».

Німецька окупація

[ред. | ред. код]

З вибухом німецько-радянської війни національно-свідомі українці переходять у підпілля та згодом вливаються до лав УПА.

202 мешканці Москалівки було примусово мобілізовано до Червоної Армії, всупереч міжнародному праву. З них 104 віддали своє життя в боротьбі однієї антиукраїнської імперії проти іншої.

В 1934 році у Москалівці сталася велика пожежа. Згоріло майже все село, від будівель попередніх століть залишились небагатослівні згарища.

Повторна радянська окупація

[ред. | ред. код]

1944 року в село знову входять більшовицькі війська, цього разу надовго.

Незалежна Україна

[ред. | ред. код]

З 24 серпня 1991 року Москалівка входить до складу незалежної України.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Лановецької міської громади. [3]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Лановецького району, село увійшло до складу Кременецького району.[4]

Економіка

[ред. | ред. код]

В селі економіка представлена в галузі сільського господарства.

Діють СПП «Агрофірма Збруч», ПСП «Вімо», фермерські господарства, основною діяльністю яких є вирощування зернових та технічних культур.

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Москалівська загальноосвітня школа І — ІІ ступенів (директор — Поплавський Юрій Маріанович), Комунальний дошкільний навчальний заклад «Сонечко».

Музей Івана Марчука

[ред. | ред. код]

2010 року в приміщенні школи відкрито музей Івана Марчука. Це єдиний музей всесвітньо визнаного генія. У 1936 році у Москалівці народився заслужений художник України, Іван Степанович Марчук. У невеличкому приміщенні знаходиться понад 20 картин, створених за допомогою унікальної живописної техніки ‒ плентаризму, котрі Іван Степанович подарував своїм односельчанам, автобіографічні дані, прикрашені фотографіями, цікаві сюжети з життя непересічної особистості, світлини з київської майстерні та хатини-майстерні у Каневі. Ще в кімнаті-музеї зібрані особисті речі генія, за допомогою яких народжувалися світові шедеври: пензлі, палітри, окуляри.

Історичні пам'ятки

[ред. | ред. код]

Архітектурні

[ред. | ред. код]
Дерев'яна церква

Церква святого великомученика Димитрія Солунського (1750, дерев'яна). Москалівську церкву Святого Великомученика Дмитра Солунського збудовано у 1750 році завдяки зусиллям священика о. Григорія Радкевича та прихожан. Про це свідчать документи, що зберігаються в музеї школи. Будівля храму дерев'яна на кам'яному фундаменті. У 1905 році був побудований іконостас. Гордістю церкви є дзвіниця із милозвучними дзвонами. На одному із дзвонів 1932 року є напис:

«Сей колоколь соружень для церкви села Москальовка Кременецкого уєзда Волинской епархии на парафиальные средства, весом в 29 пудов на заводе колоколов Казимира Свидзинского в Тернополе 1932 года».

Пам'ятники

[ред. | ред. код]

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1975, реконструйований 2002). Скульптура жінки з мечем і палаючим смолоскипом у руках. Скульптура розміщена на прямокутному постаменті. По обидві сторони — стели з барельєфним зображенням воїнів і цифри: «1941-1945». Біля стел, на прямокутному постаменті, встановлені плити з іменами полеглих. До пам'ятника ведуть сходи. Матеріал — бетон, камінь-пісковик.

Під час відвоювання села Москалівка загинули 2 радянських вояків, прізвища яких досі невідомі. Поховані у братській могилі на сільському цвинтарі. У 1980 р. на могилі встановлено пам'ятник — обеліск[5].

Є братська могила воякам УПА.

Заповідники

[ред. | ред. код]

На південь від Москалівки знаходиться гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення — «Зелена Криниця».

Відомі люди

[ред. | ред. код]
Народилися
  • Анатолій Закидальський (нар. 1933) — український вчений у галузі інформаційно-вимірювальної техніки;
  • Євген Кучерук (нар. 1949) — український вчений у галузі медицини, кандидат медичних наук;
  • Леонід Кучерук (нар. 1956) — український підприємець, меценат;
  • Іван Марчук (нар. 1936) — український живописець, народний художник України (2002), лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (1997);
  • Євгенія Пінчук-Серебрякова (нар. 1941) — українська актор, народна артистка України;
  • Галина Поплавська (нар. 1956) — український педагог;
  • Микола Приймак (нар. 1947) — український вчений, доктор технічних наук;
  • Степан Приймак (нар. 1940) — український вчений у галузі ядерної фізики, доктор технічних наук;
  • Феодосій Приймак (нар. 1942) — український господарник, громадський діяч;
  • Борис Рудик (нар. 1920) — український вчений у галузі хімії.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии, том 3, — Почаев: тип. Почаевской лавры. — 1893.
  2. Історія Лановеччини: іст.-краєзн. нарис, — Т.: ВОЛЯ, 2011
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998

Література

[ред. | ред. код]