Націонал-соціалістичний рух (США)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Націонал-соціалістичний рух

англ. National Socialist Movement
Країна США
Голова партіїБерт Колуччі
Дата заснування1974
Штаб-квартираДетройт
Ідеологіянеонацизм, націонал-соціалізм, націоналізм, ісламофобія
Офіційний сайтnsm88.org

«Націонал-соціалістичний рух» (НСР) (англ. National Socialist Movement) — американська політична партія неонацистського спрямування зі штаб-квартирою в Детройті[1].

Історія партії

[ред. | ред. код]

Заснована у 1974 році в місті Сент-Пол, штат Міннесота, під впливом ідей полковника Джорджа Роквелла, який був одним з лідерів руху, що сповідував неонацизм у післявоєнній Америці, Робертом Бранненом та Кліффом Геррінґтоном, колишніх членів Американської нацистської партії, як «Націонал-соціалістичний рух американських вільних робітників» (англ. National Socialist American Workers Freedom Movement).

Прапор Націонал-соціалістичного руху до 2016 року
Прапор Націонал-соціалістичного руху після 2016 року
Мітинг «НСР» біля Капітолію США. 2008 рік
Активісти «НСР» протестують проти нелегальної імміграції. Ноксвілл, штат Теннессі

Партія знаходиться під слідством з 2017 року, через участь в смолоскипній ході у Шарлоттсвіллі. Стихійна смолоскипна хода відбулась 12 серпня 2017 року, на ній Націонал-соціалістичний рух вимагав від місцевої влади відмовитися від знесення пам'ятника генералу конфедератів Роберту Едварду Лі. У місті спалахнули заворушення, в яких постраждали 15 осіб. Через кілька днів на ході проти акції ультраправих автівка на великій швидкості в'їхав у натовп, загинула одна людина, ще 19 осіб отримали поранення. Тоді ж на околиці міста впав поліцейський вертоліт, загинули двоє людей.

У січні 2019 року партію очолив Джеймс Гарт Стерн, 54-річний темношкірий активіст, змінивши на посаді Джеффа Скупа[2][3][4][5]. В статутних документах організації не пояснюється, як йому вдалося це зробити і чому відбулася зміна керівництва. Після свого офіційного призначення Джеймс Гарт Стерн спробував заборонити організацію — подав прохання, щоб суд визнав її екстремістською. У березні 2019 року Стерн передав свою посаду Берту Колуччі[6][7].

Ідеологія

[ред. | ред. код]
Марш Націонал-соціалістичного рух в місті Коламбія, штат Міссурі

Націонал-соціалістичний рух виступає проти нелегальної імміграції, євреїв, мусульман, чорношкірих, гомосексуалів[8].

Програма Націонал-соціалістичного рух складається з «25 пунктів», як й у Гітлера. У програмі йдеться про: відмову від федерального податкового навантаження, націоналізацію монополій, виведення військ з закордону, ліквідацію бази в Ґуантанамо, припинення членства в ООН та МВФ, заборонити спекуляції у приватному ВПК, заборона фінансувати ЦАХАЛ, право американців на медичну допомогу незалежно від наявності страхового полісу, американське громадянство тільки білим, заборона гомосексуальності, не громадянам заборонити отримувати медичні та соціальні послуги.

Націонал-соціалістичний рух не схвалив вторгнення США в Ірак, назвавши це «війну проти беззахисного народу». Нині Націонал-соціалістичний рух підтримує дії режиму Асада у війні з джихадистами та ісламістами, та засуджує втручання США у сирійські справи.

Структура

[ред. | ред. код]

Партія має відділення по всій території США, у 32-х штатах. Найбільшою популярністю Націонал-соціалістичний рух користується у штатах Каліфорнія, Невада, Іллінойс, Канзас, Огайо, Мічиган, Вірджинія, Флорида та Вісконсин.

Члени Націонал-соціалістичного руху носять уніформу подібну до одностроїв Штурмових загонів НСДАП з модифікованими відзнаками. Керівна ланка має звання сержантів, лейтенантів та командорів.

У Націонал-соціалістичного руху є молодіжне крило під назвою «Молодіжний корпус Вікінг».

Пік популярності Націонал-соціалістичного руху припав на кінець 2000-их років. У 2009 році партія налічувала від 700 до 1000 членів. Нью-Йорк таймс у травні 2011 року описав Націонал-соціалістичний рух як «найбільшу групу білих расистів, яка налічує близько 400 членів у 32 штатах»[9].

Члени руху видають літературу, проводять демонстрації і мітинги, спалюють книги. Вони також прибирають місця громадського відпочинку та ділянки федеральних трас. Займаються цивільним патрулювання кордону з Мексикою.

Голови партії

[ред. | ред. код]
  • Роберт Браннен (1974-1984)
  • Кліфф Геррінґтон (1984-1994)
  • Джефф Скуп (1994-2019)[10]
  • Джеймс Гарт Стерн (січень-березень 2019)
  • Берт Колуччі (березень 2019- донині)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The National Socialist Movement. Антидефамаційна ліга. Архів оригіналу за 12 березня 2012.
  2. У США темношкірий активіст став лідером неонацистської організації, щоб знищити її
  3. Associated Press "Neo-Nazi group's new leader is a black man who vows to dissolve it" NBC News(англ.)
  4. Palmer, Ewen "Who is James Hart Stern? Black Man Who Leads Neo-Nazi Group Vows to Eradicate Them" Newsweek
  5. Eligon, John (4 квітня 2020). He Says His Nazi Days Are Over. Do You Believe Him?. The New York Times. Процитовано 11 квітня 2020.(англ.)
  6. Weill, Kelly (16 березня 2019). Neo-Nazi Allegedly Begged Black Activist to Take Over His Group: ‘It’s Affecting My Health’. The Daily Beast (англ.). Процитовано 11 березня 2020.
  7. NSM: Public Release: 3-6-19. www.nsm88.org. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 11 березня 2020.(англ.)
  8. У США неонацисти провели з'їзд: акуратно прасували свастику, а потім вимагали вигнати мігрантів (18 фото)
  9. McKinley, Jesse (10 травня 2011). Jeff Hall, a Neo-Nazi, Is Killed, and His Young Son is Charged. The New York Times. Процитовано 11 березня 2020.(англ.)
  10. Mettler, Katie (1 березня 2019). How a black man ‘outsmarted’ a neo-Nazi group — and became their new leader. The Washington Post. Процитовано 11 березня 2020. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]