Площа Ринок (Турка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Площа Ринок
Турка
РайонСередня Турка
Колишні назви
площа Леніна
Загальні відомості
Протяжність120 м х 80 м
Координати49°9'11"N 23°2'2"E
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівліу міській раді працює Народний музей "Бойківщина"
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
Мапа

Площа Ринок — центральна площа в Турці, історичний центр міста, характерний для середньовічної архітектури галицьких міст і містечок.

Історія

[ред. | ред. код]

Площа Ринок у Турці веде свій початок з 30-х років XVIII ст. В 1730 році власник Турки Антоній Калиновський (пол. - Antoni Kalinowski) добився отримання поселенням (Магдебурзького права). Це, окрім зміни статусу населеного пункту, передбачало управління містом магістратом, до складу якого входили війт, асесори і радні, та очолювання міста президентом, якого обирали усією радою. Власне для міської управи Ян Калиновський в улоговині, підковоподібно охопленій річкою Яблунька, виділив центральну площу міста, на якій побудував первинну дерев'яну ратушу.

Дерев'яна ратуша була досить великим конусоподібним двоповерховим будинком з прямокутною основою, який за периметром прикрашала галерея, піднята над землею 34 дерев'яними стовпами. Над східними в'їзними воротами здіймався двоярусний ґанок. Заломаний дах будинку прикрашало 10 люкарні шоломоподібний купол із металевою багатопроменевою зіркою. Ці ворота вели в наскрізні сіни, які ділили будівлю на дві рівні частини. Під стінами ратуші були жолоби із драбинами для годування коней. У приміщенні ратуші, крім кімнат міської канцелярії, були покої для приїжджих та дві корчми. Усі кімнати мали підлоги, кахельні печі. З північної сторони в галереї були три крамниці з відкидними дерев'яними прилавками.

Біля ратуші Калиновський спорудив великий чотирикутний ринок, оточений будинками з ґанками та висунутими дахами, які спиралися на дерев'яні стовпи. В негоду можна було обійти його навколо під їх прикриттям. Поруч поставив будинки, призначені під заїжджі двори, які мали широкі сіни, а в задній частині — стайні для коней та возівні. Фактично, первинно площа Ринок у Турці повністю відповідала європейській традиції забудови міст із магдебурзьким правом: квадратну площу довкола ратуші — іменувалася «площа Ринок» — за периметром суцільно оточували будинки висотою до двох (згодом — до трьох) поверхів і шириною в межах трьох-чотирьох вікон.

В 1905 році з уведенням у дію залізниці Самбір — Ужгород місто стало ближчим до центрів цивілізації, прикрасилося оригінальним арковим залізничним мостом, стало одним із найбільших центрів лісозаготівлі в українських Карпатах. В 1907 році замість старої дерев'яної ратуші було побудоване нове цегляне приміщення міської ратуші в стилі модерн.

Сьогодні в приміщенні Ратуші функціонує Турківська міська рада, міський архів, Народний музей «Бойківщина», міська бібліотека, Турківська центральна дитяча бібліотека, низка магазинів, аптека і кафе. При вході в міську раду встановлено барельєф Мирону Утриску — організатору ОУН на Турківщині.

На площі Ринок У Турці

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Гайда Ю. Турка — нова столиця Бойківщини. Туристичний довідник.- Ужгород: Патент, 2006. — С.7-13

Посилання

[ред. | ред. код]