Penske Corporation

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Penske Corporation
ТипПриватне Підприємство
ГалузьТранспортування
Засновано1969
Засновник(и)Роджер Пенске
Штаб-квартира Блумфілд, штат Мічиган, США
Ключові особиРоджер Пенске (голова)
Роб Курнік (президент)
ПродукціяАвтоперегони, лізинг вантажівок, роздрібна торгівля, логістика
Співробітники~65,000[1]
Дочірні компаніїPenske Truck Rentald
www.penske.com
CMNS: Penske Corporation у Вікісховищі

Penske Corporation, Inc. ([pɛn.sk]) — американська диверсифікована компанія з надавання транспортних послуг, що базується в місті Блумфілд, округ Окленд, штат Мічиган. Де Роб Курнік президент, а Роджер Пенске — голова приватної компанії.

Холдинги

[ред. | ред. код]

Поточний

[ред. | ред. код]
  • DAVCO Technology (виробництво транспортних компонентів)
  • Ilmor Engineering (високопродуктивні автоспортивні двигуни)
  • Penske Automotive Group (PAG: NYSE — 40 +% акцій)
  • Penske Entertainment Corporation; материнська компанія:
  • Penske Logistics (управління ланцюгами поставок та логістична служба)
  • Penske Motor Group (роздрібна торгівля автомобілями в Каліфорнії та Техасі)
  • Premier Truck Group (автосалони комерційних автомобілів)
  • Penske Truck Leasing (спільне підприємство з Penske Corp. та Mitsui & Co., Ltd)
  • Прокат вантажівок Penske (послуги з прокату вантажівок)
  • Команда Пенске (команда IndyCar, NASCAR та IMSA)
  • Truck-Lite (виробництво транспортних компонентів)

Колишній

[ред. | ред. код]
  • Detroit Diesel - колишня дочірня компанія GM, Пенске придбав частину компанії в 1988 році і разом з General Motors виділив компанію в окрему компанію.[2][3] Продано DaimlerChrysler AG у 2000 р.[4]
  • DJR Team Penske (51% акцій) (австралійська команда V8 Supercars)[5] продано в 2020 році.[6]
  • Автоцентри Penske — колишня дочірня компанія, яка працювала з автосервісними центрами в окремих магазинах Kmart з [7][8] до 2002 року.[9][10]
  • VM Motori Sp А.[11] — 50% було придбано в 2003 році, решту - у 2007 році, але 51% акцій було продано Fiat Sp А. у лютому 2011 р., А решта продана Fiat у 2013 р.[12]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. Penske named Presidential Medal of Freedom recipient. IndyCar.com. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
  2. Levin, Doron (25 травня 1989). Penske Wins Big at Detroit Diesel. The New York Times. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 3 жовтня 2013.
  3. People: Roger Penske...This Guy Should Run GM. Motor Trend. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 3 жовтня 2013.
  4. Penske Corporation Announces Sale of Its Detroit Diesel Stake to DaimlerChrysler. The Auto Channel. 20 липня 2000. Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 3 жовтня 2013.
  5. Penske confirms 2015 V8 Supercar entry. Speedcafe. 15 вересня 2014. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
  6. Penske finalises exit from Supercars, DJR reborn [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.] Auto Action October 24, 2020
  7. Kmart Sells Money-Losing Auto Service Business : Divestiture: Roger Penske buys 860 centers for $112 million. Company to focus on retailing. Los Angeles Times. 26 вересня 1995. Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 12 січня 2021.
  8. Buck, Genevieve (26 вересня 1995). Kmart To Sell Automotive-service Chain: Discounter Steers Focus Back To Retail. Chicago Tribune. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 12 січня 2021.
  9. Penske Auto Centers close for good. United Press International. 9 квітня 2002. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 12 січня 2021.
  10. Hays, Constance L. (9 квітня 2002). Kmart and Penske Told to End Dispute Over Closing of Auto Centers. New York Times. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 12 січня 2021.
  11. Sutton, Mike (16 липня 2007). GM, Penske Partner in VM Motori Stake. Ward's. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 3 жовтня 2013.
  12. Ganz, Andrew (15 лютого 2011). Fiat to split VM Motori with GM after buying Penske's 50% share. LeftlaneNews. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 3 жовтня 2013.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]

Офіційний сайт