| dbo:abstract
|
- Předčasné parlamentní volby na Ukrajině 2019 se uskutečnily 21. července 2019. Původní termín voleb měl být až v říjnu 2019, ale nově zvolený ukrajinský prezident Volodymyr Zelenskyj krátce po své inauguraci, 21. května 2019 rozpustil ukrajinský parlament a vyhlásil předčasné volby. Ve volbách jasně zvítězila prezidentova strana Služebník lidu, která získala většinu ve Verchovne radě. Hranici pěti procent pro vstup do parlamentu překročily ještě další čtyři strany. Poměrným i většinovým systémem bylo zvoleno 424 poslanců ze 450. Zbylá křesla zůstala vyhrazena poslancům z oblastí okupovaného Krymu, Doněcku a Luhansku, kde se nevolilo. (cs)
- Στις 21 Ιουλίου 2019 διεξήχθησαν οι πρόωρες βουλευτικές εκλογές για τα 424 από τα 450 μέλη του Ουκρανικού κοινοβουλίου. Κανονικά θα διεξάγονταν στα τέλη Οκτωβρίου, αλλά ο νέος Πρόεδρος Βολοντίμιρ Ζελένσκι, ο οποίος υποσχέθηκε μεταρρυθμίσεις και καταπολέμηση της διαφθοράς στην εκστρατεία του για την προεδρική εκλογή, αποφάσισε να επισπεύσει τις εξελίξεις διαλύοντας το κοινοβούλιο την ημέρα της ορκωμοσίας του, στις 20 Μαΐου 2019. Το αποτέλεσμα των εκλογών ήταν η συντριπτική πλειοψηφία του κόμματος του Ζελένσκι, το Υπηρέτης του Λαού, που κέρδισε τις 254 από τις 450 έδρες του Κοινοβουλίου. Ήταν η πρώτη φορά που ένα κόμμα πέτυχε την απόλυτη πλειοψηφία από τότε που ανεξαρτητοποιήθηκε η Ουκρανία, το 1991. Το ρωσοφιλικό κόμμα "Πλατφόρμα Αντιπολίτευσης – Για τη Ζωή" ήρθε δεύτερο με τεράστια διαφορά, κερδίζοντας μόνο 43 έδρες. Συνολικά 10 κόμματα κατάφεραν να κερδίσουν έδρες, από τα οποία τα Π.Ε. «Πατρίδα», "Ευρωπαϊκή Αλληλεγγύη" και Φωνή κέρδισαν πάνω από 20 έδρες έκαστο. Οι εκλογές του 2019 είχαν πολύ μεγάλο δείκτη κινητικότητας, αφού ήταν η πρώτη φορά που εκλέχτηκαν πάνω από 323 νέα μέλη για το κοινοβούλιο. Γύρω στο 80% των εκλεγμένων υποψηφίων μπήκαν για πρώτη φορά στο κοινοβούλιο, και πολλοί ήταν εντελώς νεοφερμένοι πολιτικοί. Το ποσοστό των εκλεγμένων γυναικών διπλασιάστηκε, από 11,6% που ήταν το 2014 σε 20,52%. Ο μέσος όρος της ηλικίας των νέων βουλευτών ήταν 39. Το 97% των βουλευτών έχουν πτυχίο Α.Ε.Ι., από τους οποίους οι περισσότεροι στη Νομική (31%) και στα Οικονομικά ή στη Διοίκηση (27%). Στην Κριμαία, που τον Μάρτιο του 2014 προσαρτήθηκε από τη Ρωσία, και στις εμπόλεμες περιφέρεις του Ντονμπάς δεν έγιναν εκλογές. (el)
- Snap elections to the Ukrainian parliament were held on 21 July 2019. Originally scheduled to be held at the end of October, these elections were brought forward after newly inaugurated President Volodymyr Zelenskyy dissolved parliament on 21 May 2019, during his inauguration. The election result was the one-party majority, a novelty in Ukraine, for President Zelenskyy's Servant of the People party with 254 seats. About 80 percent of the elected candidates were new to parliament; 83 deputies managed to get reelected from the previous parliament and 13 deputies from earlier convocations. All deputies from Servant of the People were political newcomers. 61 percent of the new MPs had never before been engaged in politics. Out of 225 constituencies, 26 were suspended due to the March 2014 annexation of Crimea by Russia and the ongoing occupation of parts of Donetsk Oblast and Luhansk Oblast by separatist forces of the self-declared Donetsk People's Republic and Luhansk People's Republic (since April 2014). (en)
- Las elecciones parlamentarias de Ucrania de 2019 tuvieron lugar el domingo 21 de julio del mencionado año, con el objetivo de renovar la Rada Suprema para su octava convocatoria, que estaría en funciones por el período 2019-2024. Los comicios estaban originalmente planeados para el 27 de octubre del mismo año, pero fueron adelantados tres meses después de que el recientemente electo presidente Volodímir Zelenski disolviera la legislatura el 21 de mayo, un día después de asumir el cargo. En el momento de las elecciones, el partido del presidente Servidor del Pueblo, rechazaba la afiliación de políticos relacionados con los gobiernos ucranianos anteriores y, por lo tanto, no contaba con ningún tipo de representación legislativa. Debido al conflicto secesionista en curso en los Óblast de Donetsk y Lugansk, así como la controvertida anexión a Rusia por parte de la república autónoma de Crimea, las elecciones no se pudieron realizar en esos tres distritos, y los 26 escaños parlamentarios que les correspondían permanecerían vacantes, por lo que la Rada Suprema electa solo contaría con 424 escaños, en lugar de los 450 constitucionalmente previstos. La idea de que Servidor del Pueblo obtuviera un triunfo abrumador estaba seriamente fundamentada en las encuestas electorales, aunque numerosos analistas predijeron que le sería difícil alcanzar una mayoría absoluta general para gobernar sin necesidad de formar coaliciones con otros partidos políticos. Zelenski declaró que rechazaría cualquier alianza que incluyera figuras de la administración anterior. Las elecciones resultaron, sin embargo, en una victoria arrolladora para Servidor del Pueblo, que obtuvo una mayoría absoluta de 254 escaños con el 43.16% del voto popular, la primera vez en la historia de Ucrania que un solo partido político obtenida una mayoría propia democráticamente. El segundo partido más votado, la Plataforma de Oposición - Por la Vida, de tendencia prorrusa y socialdemócrata, también era de reciente fundación y obtuvo el 13.05%, quedándose treinta puntos por debajo del oficialismo, y con una representación de 43 escaños. Tanto la Unión de Todos los Ucranianos "Patria" (Batkivshchina o Patria) de Yulia Timoshenko, como el partido Solidaridad Europea, del expresidente Petró Poroshenko, que había ganado la elección anterior, sufrieron abrumadoras derrotas. Patria obtuvo el 8.18% de los votos y 26 escaños, en empate técnico con Solidaridad Europea, que logró el 8.10% y 25 bancas, perdiendo el 81% de su representación parlamentaria. El partido Voz, de , se ubicó último entre los partidos que superaron el 5% y tuvieron acceso a la representación proporcional, con un 5.82% y 20 bancas. La inmensa mayoría de los escaños parlamentarios fueron a parar a partidos fundados el mismo año o el año anterior, que no tenían representación al momento de los comicios, mientras que las fuerzas tradicionales perdieron prácticamente todo su caudal de votos. Aunque hubo algunas denuncias de manipulación, la elección fue elogiada por observadores internacionales tanto de la Unión Europea como de otros países, afirmando que resultaron transparentes, competitivas y democráticas, teniendo en cuenta el contexto bélico en el que se llevaron a cabo. Luego de 38 días desde la realización de las elecciones, fue escogido a Oleksiy Honcharuk para el cargo de Primer Ministro. (es)
- Les élections législatives ukrainiennes de 2019 se déroulent de manière anticipée le 21 juillet 2019 afin de renouveler les membres de la Rada. Elles étaient initialement prévues pour le 27 octobre 2019 avant d'être convoquées de façon anticipée par le nouveau président ukrainien, Volodymyr Zelensky. Son parti Serviteur du peuple sort grand vainqueur des élections, avec plus de 43 % des suffrages et 253 sièges sur 424. Pour la première fois depuis le retour du multipartisme en Ukraine, un parti remporte seul la majorité absolue. (fr)
- 2019년 우크라이나 총선은 2019년 7월 21일 열릴 예정인 우크라이나 최고 라다의 조기선거이다. 원래는 10월 말 열리기로 예정되어 있었으나 2019년 5월 21일 새로 취임한 우크라이나의 대통령 볼로디미르 젤렌스키가 의회 해산을 선언하면서 조기 총선이 이루어졌다. 현 우크라이나 선거법 하에서 최고 라다 의원 225명은 5% 봉쇄 조항의 전국단위 구속명부식 정당 명부 비례대표제로 선출되며, 나머지 225명은 지역구별 소선거구제 투표로 선출된다. 비례대표 선거에 출마하는 정당은 총 21개 정당이다. 225개 선거구 중 26개 선거구는 러시아의 크림반도 합병 사태와 친러 반군의 도네츠크주, 루한스크주 일부 지역의 점령으로 투표가 이뤄지지 않는다. 이 지역에 있어 투표에 참여하지 못하는 우크라이나 국민은 대략 12%이다. 즉 실제로 선거가 열리는 지역구 의석은 199개 의석이다. 최종 투표율은 49.84%로 우크라이나 독립 이후 일어난 총선에서 가장 낮은 투표율을 보였다. 선거 결과 젤렌스키의 인민의 종이 254석으로 단독 과반석을 얻었다. (ko)
- Le elezioni parlamentari in Ucraina del 2019 si sono tenute il 21 luglio per eleggere i 450 membri della Verchovna Rada, il parlamento ucraino. Inizialmente programmate per la fine di ottobre, esse sono state anticipate dopo che il nuovo presidente Volodymyr Zelensky durante il suo insediamento il 21 maggio 2019 aveva sciolto il parlamento. Rispetto alle precedenti elezioni, le circoscrizioni e i votanti sono inferiori a causa dell'annessione della Crimea avvenuta a marzo 2014 da parte della Russia e, dall’aprile 2014, dell'occupazione di parti dell'oblast' di Donec'k e di Luhans'k dai parte di separatisti filo-russi; ciò ha causato una diminuzione di circa il 12 per cento dei cittadini aventi diritto di voto. (it)
- De Oekraïense parlementsverkiezingen van 2019 vonden op 21 juli van dat jaar plaats. De verkiezingen werden gewonnen door de partij Dienaar van het Volk van Volodymyr Zelensky die eerder dat jaar tot president werd gekozen. De pro-Europese partij kreeg 43% van de stemmen en kwam vanuit het niets op 253 van 424 zetels in de Verchovna Rada (parlement). Het pro-Russische Oppositieplatform - Voor het Leven kreeg 13% van de stemmen en eindigde daarmee op de tweede plaats. De partij van de voorganger van Zelenski als president, Petro Porosjenko, Europese Solidariteit was de grote verliezer bij de verkiezingen en moesten respectievelijk maar liefst 107 zetels in leveren en hield er slechts 25 over. Na de overwinning van zijn partij Dienaar van het Volk gaf Zelenski zijn prioriteiten aan: beëindigen van de oorlog in het oosten van het land, de terugkeer van krijgsgevangenen en het bestrijden van de corruptie in het land. De opkomst was ongeveer 50% en was daarmee iets lager dan bij de verkiezingen van 2014. (nl)
- Wybory parlamentarne na Ukrainie w 2019 roku – wybory do Rady Najwyższej Ukrainy, które odbyły się 21 lipca 2019. W wyniku wyborów wyłoniono 424 deputowanych do Rady Najwyższej IX kadencji – 225 w ogólnokrajowym okręgu proporcjonalnym (z zamkniętych list krajowych z obowiązującym progiem wyborczym na poziomie 5%) i 199 w okręgach jednomandatowych (z zakazem jednoczesnego startu z listy krajowej i w okręgu jednomandatowym). Wyborów nie przeprowadzono w 26 okręgach jednomandatowych na terenach faktycznie niekontrolowanych przez ukraiński rząd (z uwagi na aneksję Krymu przez Rosję i wojnę w Donbasie). Były to wybory przedterminowe, wcześniej planowano przeprowadzić jej 27 października. Nowo zaprzysiężony prezydent Wołodymyr Zełenski tuż po zaprzysiężeniu podjął jednak decyzję o rozwiązaniu parlamentu. Decyzję tę formalnie motywował brakiem większości parlamentarnej – faktycznie od 2016 pojawiały się wątpliwości co do prawidłowości funkcjonowania koalicji zawiązanej między Blokiem Petra Poroszenki a Frontem Ludowym. Od początku kampanii w sondażach największe poparcie uzyskiwała tworzona przez środowisko prezydenta i wcześniej nieaktywna w życiu politycznym partia Sługa Ludu (tuż po zarządzeniu wyborów poparcie dla niej deklarowało ponad 40% respondentów). Według ogłoszonego po zamknięciu lokali wyborczych wyników badania exit poll największe poparcie uzyskała partia Sługa Ludu, zdobywając 43,9% poparcia. Drugie miejsce zajęła prorosyjska Opozycyjna Platforma – Za Życie, na którą głosowało 11,5% poparcia. Trzecie miejsce uzyskała Europejska Solidarność byłego prezydenta Petra Poroszenki z poparciem 8,9%. Czwarte zajęła Batkiwszczyna byłej premier Julii Tymoszenko z wynikiem 7,6%, piątą pozycję zajęła partia Głos muzyka rockowego Swiatosława Wakarczuka, na którą głosowało 6,3% wyborców. Ogłoszone wyniki wyborów potwierdziły, że próg wyborczy w okręgu proporcjonalnym przekroczyły wyłącznie te ugrupowania. Sługa Ludu, jako pierwsze ugrupowanie po 1991, wywalczyło większość bezwzględną w ukraińskim parlamencie. (pl)
- Parlamentsvalet i Ukraina 2019 ägde rum den 21 juli detta år. Alla ukrainska medborgare över 18 år hade rösträtt i valet, där alla partier över spärren på 5 procent får platser i parlamentet, Verchovna Rada. Den nyvalde presidenten Volodymyr Zelenskyj aviserade nyval till parlamentet redan i sitt installationstal den 20 maj. Dagen efter skrev han under ett dekret om att upplösa parlamentet med omedelbar verkan och hålla nyval den 21 juni, fyra månader tidigare än föregående utsatt datum. Både premiärministern Volodymyr Hrojsman och utrikesministern Pavlo Klimkin, som samarbetade med förre presidenten Petro Porosjenko, meddelade sin avgång. Beslutet om nyval väntades gå igenom, även om det rådde oklarhet om de rättsliga förutsättningarna. Zelenskyj föreslog samtidigt ändringar av landets valsystem. Enmansvalkretsarna borde avskaffas, eftersom de lett till att rika affärsmän (oligarker) i praktiken kan köpa sig en plats i parlamentet genom att betala enskilda väljare. Han ville också sänka spärren från 5 till 3 procent. Inget av förslagen röstades igenom och valet genomfördes enligt det tidigare systemet, där hälften av kandidaterna väljs från partilistor och hälften ur enmansvalkretsar. (sv)
- As eleições para o parlamento ucraniano foram realizadas em 21 de julho de 2019. Originalmente programadas para serem realizadas no final de outubro. O resultado da eleição foi um partido conseguir maioria, uma novidade na Ucrânia, para o partido Servo do Povo do presidente Zelensky, com 254 cadeiras. Cerca de 80% dos candidatos eleitos eram novos no parlamento.Todos os deputados do Servo do Povo eram recém-chegados políticos. 61% dos novos parlamentares nunca antes haviam se envolvido na política. De 225 círculos eleitorais, 26 foram suspensos devido à anexação da Crimeia pela Rússia em março de 2014 e à ocupação contínua de partes do oblast de Donetsk e do oblast de Luhansk por forças separatistas da autodeclarada República Popular de Donetsk e da República Popular de Luhansk. (pt)
- Парламентські вибори в Україні 2019 року — позачергові вибори народних депутатів Верховної Ради України, що відбулися 21 липня 2019 року. Чергові вибори, згідно із законодавством, були заплановані на 27 жовтня 2019 року, але президент Зеленський під час своєї інавгурації 20 травня оголосив про намір розпустити парламент, а вже наступного дня підписав указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради VIII скликання. Указ Президента набирав чинності з дня його опублікування в офіційних виданнях — «Голос України» та «Урядовий кур'єр». 24 травня до Конституційного суду надійшло конституційне подання від 62 депутатів Верховної Ради щодо визнання цього указу неконституційним. Конституційний суд почав розгляд депутатського запиту 11 червня і 19 червня підтвердив чинність указу про розпуск парламенту. У Ко��ституційному суді зазначили, що між президентом і парламентом виник «конституційний конфлікт» навколо розпуску парламенту. У цього конфлікту, на думку Конституційного суду, немає правового вирішення. Тому суд постановив, що вирішення конфлікту народом України «шляхом проведення позачергових виборів відповідає вимогам частини другої статті 5 Конституції України». Таким чином, позачергові вибори до Верховної Ради було призначено на 21 липня. Законом «Про вибори народних депутатів України» було встановлено 5%-й прохідний бар'єр і змішану систему: 225 депутатів обираються в загальнодержавному багатомандатному окрузі за виборчими списками від політичних партій, а інші 199 — за мажоритарною системою в одномандатних округах (ще 26 округів розташовані на окупованих територіях). На дільницях учасникам голосування видається по два бюлетеня: один зі списком партій, другий — із кандидатами від округу, де зареєстрований виборець. У цих виборах військові голосували на звичайних дільницях, а не на спецдільницях, як раніше. Більше 280 тис. виборців змінили місце голосування, всього було зареєстровано 5966 кандидатів, зокрема, 2746 — від партій та 3220 мажоритарників. (uk)
- Внеочередные выборы в Верховную раду Украины IX созыва были проведены по указу президента Украины Владимира Зеленского 21 июля 2019 года. Как и предыдущие, эти выборы проводились по смешанной избирательной системе с мажоритарными (одномандатными) округами и партийными списками. Для партий установлен проходной барьер — 5 % голосов избирателей, принявших участие в выборах (голоса, набранные партиями, не прошедшими этот барьер, распределяются между победившими партиями пропорционально их результатам); для победы в одномандатном округе нужно набрать простое большинство голосов. Эти выборы в Верховную раду характеризовались самой низкой явкой за всю историю Украины. В соответствии с Конституцией Украины, 225 депутатов избираются по партийным спискам, ещё 225 — по мажоритарным округам. Фактически, однако, выборы проводились лишь в 199 одномандатных округах, поскольку часть территории Украины (территория, подчинённая Севастопольскому городскому совету, Автономная Республика Крым и часть Донецкой и Луганской областей) де-факто не контролируется центральными властями (согласно украинскому законодательству — временно оккупированные территории Украины). Участки для голосования на территории России (в посольстве и других диппредставительствах) не открывались. Наблюдателям от России въезд и работа на выборах также были запрещены. (ru)
- 第九屆烏克蘭議會選舉在2019年7月21日舉行。原本預計在十月底舉行，由於新任總統弗拉基米爾·澤連斯基在5月21日就職典禮上宣布解散議會導致选举提前。 儘管解散議會的法令，遭到部分議會成員的挑戰，認為違反憲法，但憲法法院經過審查後，確定了議會解散法令的合法性。 由於俄羅斯吞併克里米亞，加上烏克蘭東部的頓涅茨克州和盧甘斯克州仍處於紛爭狀態，這次選舉只選出424名議員，並有12%的擁有投票權的成人無法在這次選舉中投票。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Předčasné parlamentní volby na Ukrajině 2019 se uskutečnily 21. července 2019. Původní termín voleb měl být až v říjnu 2019, ale nově zvolený ukrajinský prezident Volodymyr Zelenskyj krátce po své inauguraci, 21. května 2019 rozpustil ukrajinský parlament a vyhlásil předčasné volby. Ve volbách jasně zvítězila prezidentova strana Služebník lidu, která získala většinu ve Verchovne radě. Hranici pěti procent pro vstup do parlamentu překročily ještě další čtyři strany. Poměrným i většinovým systémem bylo zvoleno 424 poslanců ze 450. Zbylá křesla zůstala vyhrazena poslancům z oblastí okupovaného Krymu, Doněcku a Luhansku, kde se nevolilo. (cs)
- Les élections législatives ukrainiennes de 2019 se déroulent de manière anticipée le 21 juillet 2019 afin de renouveler les membres de la Rada. Elles étaient initialement prévues pour le 27 octobre 2019 avant d'être convoquées de façon anticipée par le nouveau président ukrainien, Volodymyr Zelensky. Son parti Serviteur du peuple sort grand vainqueur des élections, avec plus de 43 % des suffrages et 253 sièges sur 424. Pour la première fois depuis le retour du multipartisme en Ukraine, un parti remporte seul la majorité absolue. (fr)
- 2019년 우크라이나 총선은 2019년 7월 21일 열릴 예정인 우크라이나 최고 라다의 조기선거이다. 원래는 10월 말 열리기로 예정되어 있었으나 2019년 5월 21일 새로 취임한 우크라이나의 대통령 볼로디미르 젤렌스키가 의회 해산을 선언하면서 조기 총선이 이루어졌다. 현 우크라이나 선거법 하에서 최고 라다 의원 225명은 5% 봉쇄 조항의 전국단위 구속명부식 정당 명부 비례대표제로 선출되며, 나머지 225명은 지역구별 소선거구제 투표로 선출된다. 비례대표 선거에 출마하는 정당은 총 21개 정당이다. 225개 선거구 중 26개 선거구는 러시아의 크림반도 합병 사태와 친러 반군의 도네츠크주, 루한스크주 일부 지역의 점령으로 투표가 이뤄지지 않는다. 이 지역에 있어 투표에 참여하지 못하는 우크라이나 국민은 대략 12%이다. 즉 실제로 선거가 열리는 지역구 의석은 199개 의석이다. 최종 투표율은 49.84%로 우크라이나 독립 이후 일어난 총선에서 가장 낮은 투표율을 보였다. 선거 결과 젤렌스키의 인민의 종이 254석으로 단독 과반석을 얻었다. (ko)
- Le elezioni parlamentari in Ucraina del 2019 si sono tenute il 21 luglio per eleggere i 450 membri della Verchovna Rada, il parlamento ucraino. Inizialmente programmate per la fine di ottobre, esse sono state anticipate dopo che il nuovo presidente Volodymyr Zelensky durante il suo insediamento il 21 maggio 2019 aveva sciolto il parlamento. Rispetto alle precedenti elezioni, le circoscrizioni e i votanti sono inferiori a causa dell'annessione della Crimea avvenuta a marzo 2014 da parte della Russia e, dall’aprile 2014, dell'occupazione di parti dell'oblast' di Donec'k e di Luhans'k dai parte di separatisti filo-russi; ciò ha causato una diminuzione di circa il 12 per cento dei cittadini aventi diritto di voto. (it)
- 第九屆烏克蘭議會選舉在2019年7月21日舉行。原本預計在十月底舉行，由於新任總統弗拉基米爾·澤連斯基在5月21日就職典禮上宣布解散議會導致选举提前。 儘管解散議會的法令，遭到部分議會成員的挑戰，認為違反憲法，但憲法法院經過審查後，確定了議會解散法令的合法性。 由於俄羅斯吞併克里米亞，加上烏克蘭東部的頓涅茨克州和盧甘斯克州仍處於紛爭狀態，這次選舉只選出424名議員，並有12%的擁有投票權的成人無法在這次選舉中投票。 (zh)
- Snap elections to the Ukrainian parliament were held on 21 July 2019. Originally scheduled to be held at the end of October, these elections were brought forward after newly inaugurated President Volodymyr Zelenskyy dissolved parliament on 21 May 2019, during his inauguration. The election result was the one-party majority, a novelty in Ukraine, for President Zelenskyy's Servant of the People party with 254 seats. (en)
- Στις 21 Ιουλίου 2019 διεξήχθησαν οι πρόωρες βουλευτικές εκλογές για τα 424 από τα 450 μέλη του Ουκρανικού κοινοβουλίου. Κανονικά θα διεξάγονταν στα τέλη Οκτωβρίου, αλλά ο νέος Πρόεδρος Βολοντίμιρ Ζελένσκι, ο οποίος υποσχέθηκε μεταρρυθμίσεις και καταπολέμηση της διαφθοράς στην εκστρατεία του για την προεδρική εκλογή, αποφάσισε να επισπεύσει τις εξελίξεις διαλύοντας το κοινοβούλιο την ημέρα της ορκωμοσίας του, στις 20 Μαΐου 2019. Το αποτέλεσμα των εκλογών ήταν η συντριπτική πλειοψηφία του κόμματος του Ζελένσκι, το Υπηρέτης του Λαού, που κέρδισε τις 254 από τις 450 έδρες του Κοινοβουλίου. Ήταν η πρώτη φορά που ένα κόμμα πέτυχε την απόλυτη πλειοψηφία από τότε που ανεξαρτητοποιήθηκε η Ουκρανία, το 1991. Το ρωσοφιλικό κόμμα "Πλατφόρμα Αντιπολίτευσης – Για τη Ζωή" ήρθε δεύτερο με τεράστια διαφορά (el)
- Las elecciones parlamentarias de Ucrania de 2019 tuvieron lugar el domingo 21 de julio del mencionado año, con el objetivo de renovar la Rada Suprema para su octava convocatoria, que estaría en funciones por el período 2019-2024. Los comicios estaban originalmente planeados para el 27 de octubre del mismo año, pero fueron adelantados tres meses después de que el recientemente electo presidente Volodímir Zelenski disolviera la legislatura el 21 de mayo, un día después de asumir el cargo. En el momento de las elecciones, el partido del presidente Servidor del Pueblo, rechazaba la afiliación de políticos relacionados con los gobiernos ucranianos anteriores y, por lo tanto, no contaba con ningún tipo de representación legislativa. Debido al conflicto secesionista en curso en los Óblast de Do (es)
- De Oekraïense parlementsverkiezingen van 2019 vonden op 21 juli van dat jaar plaats. De verkiezingen werden gewonnen door de partij Dienaar van het Volk van Volodymyr Zelensky die eerder dat jaar tot president werd gekozen. De pro-Europese partij kreeg 43% van de stemmen en kwam vanuit het niets op 253 van 424 zetels in de Verchovna Rada (parlement). Het pro-Russische Oppositieplatform - Voor het Leven kreeg 13% van de stemmen en eindigde daarmee op de tweede plaats. De partij van de voorganger van Zelenski als president, Petro Porosjenko, Europese Solidariteit was de grote verliezer bij de verkiezingen en moesten respectievelijk maar liefst 107 zetels in leveren en hield er slechts 25 over. (nl)
- Wybory parlamentarne na Ukrainie w 2019 roku – wybory do Rady Najwyższej Ukrainy, które odbyły się 21 lipca 2019. W wyniku wyborów wyłoniono 424 deputowanych do Rady Najwyższej IX kadencji – 225 w ogólnokrajowym okręgu proporcjonalnym (z zamkniętych list krajowych z obowiązującym progiem wyborczym na poziomie 5%) i 199 w okręgach jednomandatowych (z zakazem jednoczesnego startu z listy krajowej i w okręgu jednomandatowym). Wyborów nie przeprowadzono w 26 okręgach jednomandatowych na terenach faktycznie niekontrolowanych przez ukraiński rząd (z uwagi na aneksję Krymu przez Rosję i wojnę w Donbasie). (pl)
- Внеочередные выборы в Верховную раду Украины IX созыва были проведены по указу президента Украины Владимира Зеленского 21 июля 2019 года. Как и предыдущие, эти выборы проводились по смешанной избирательной системе с мажоритарными (одномандатными) округами и партийными списками. Для партий установлен проходной барьер — 5 % голосов избирателей, принявших участие в выборах (голоса, набранные партиями, не прошедшими этот барьер, распределяются между победившими партиями пропорционально их результатам); для победы в одномандатном округе нужно набрать простое большинство голосов. (ru)
- As eleições para o parlamento ucraniano foram realizadas em 21 de julho de 2019. Originalmente programadas para serem realizadas no final de outubro. O resultado da eleição foi um partido conseguir maioria, uma novidade na Ucrânia, para o partido Servo do Povo do presidente Zelensky, com 254 cadeiras. Cerca de 80% dos candidatos eleitos eram novos no parlamento.Todos os deputados do Servo do Povo eram recém-chegados políticos. 61% dos novos parlamentares nunca antes haviam se envolvido na política. (pt)
- Parlamentsvalet i Ukraina 2019 ägde rum den 21 juli detta år. Alla ukrainska medborgare över 18 år hade rösträtt i valet, där alla partier över spärren på 5 procent får platser i parlamentet, Verchovna Rada. (sv)
- Парламентські вибори в Україні 2019 року — позачергові вибори народних депутатів Верховної Ради України, що відбулися 21 липня 2019 року. Чергові вибори, згідно із законодавством, були заплановані на 27 жовтня 2019 року, але президент Зеленський під час своєї інавгурації 20 травня оголосив про намір розпустити парламент, а вже наступного дня підписав указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради VIII скликання. Указ Президента набирав чинності з дня його опублікування в офіційних виданнях — «Голос України» та «Урядовий кур'єр». 24 травня до Конституційного суду надійшло конституційне подання від 62 депутатів Верховної Ради щодо визнання цього указу неконституційним. (uk)
|
_small.jpg){kind=link}
_small.jpg){kind=link}
